Кремль у розпачі: масштабний економічний проект "Сила Сибіру 2", на який у Росії покладали великі надії, фактично рухнув. Китай, який мав стати головним інвестором будівництва нового газопроводу, відмовився вкладати гроші у справу, яку він вважає не рентабельною. У Пекіні поставили росіянам умову: або Китай купуватиме у них газ за внутрішніми російськими цінами, або розмови про будівництво нового газопроводу можна припинити.
Про це написало видання The Wall Street Journal.
Китайці висунули Росії жорсткі фінансові умови
У травні Пекін фактично відхилив пропозицію Росії щодо будівництва нового газопроводу, давши зрозуміти, що повернеться до переговорів лише за умови зміни позиції Москви.
Перед черговим візитом до Китаю російський лідер Володимир Путін публічно заявляв про можливе укладення важливої економічної угоди. За інформацією журналістів, головним завданням поїздки було домогтися від голови КНР Сі Цзіньпіна підтримки проєкту "Сила Сибіру – 2", над яким сторони працювали не один рік, і який має стратегічне значення для Росії.
Однак представники російської делегації, які прибули до Пекіна напередодні зустрічі лідерів двох країн, отримали від китайців негативну відповідь. Джерела видання розповіли, що китайська сторона повідомила керівництву Газпрому: будівництво газопроводу можливе лише за умови, якщо Росія продаватиме газ за цінами, близькими до внутрішнього російського ринку. Фактично це означало би, що Москва має фінансувати цей проект за рахунок власних ресурсів.
Китайські чиновники також дали зрозуміти російським представникам, що питання будівництва трубопроводу не варто порушувати знову, доки умови переговорів не зміняться.
Частина експертів припускає, що Пекін може взагалі відмовитися від підписання остаточної угоди щодо "Сили Сибіру – 2", навіть попри наявність попередніх домовленостей. Причиною називають трансформацію світового газового ринку та небажання Китаю збільшувати залежність від одного постачальника.
Китай намагається диверсифікувати джерела енергії, а не йти в залежність від Москви
Партнер вашингтонської консалтингової компанії DGA Group Йорг Вуттке зазначив, що Китаю немає необхідності брати на себе довгострокові зобов’язання щодо трубопроводу, будівництво якого триватиме декілька років, якщо газ можна отримувати з інших джерел.
Директор Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв описав китайську стратегію переговорів як очікування моменту, коли позиція Росії стане слабшою. За його словами, Пекін прагне отримати максимально вигідні умови, використовуючи залежність Москви від китайського ринку.
Історія переговорів щодо газових проєктів між двома країнами свідчить про тривалий характер домовленостей. Переговори щодо першої "Сили Сибіру" тривали близько 15 років, а остаточну угоду уклали у травні 2014 року. На той момент після окупації Криму Росія зіткнулася з ризиком втрати частини європейського енергетичного ринку, що змусило Кремль погодитися на більш вигідні для Китаю умови щодо ціни на газ.
Робота над проєктуванням газопроводу "Сила Сибіру – 2", який має пройти через територію Монголії до Китаю, розпочалася у 2020 році. Спочатку передбачалося, що його запуск відбудеться до 2027 року. Водночас реалізацію проєкту гальмували суперечки щодо вартості газу, розподілу власності та побоювання Китаю щодо надмірної енергетичної залежності від Росії.
Для Москви зірвана угода з Китаєм має критичне значення
Для Кремля цей газопровід має особливе значення, оскільки Москва розглядає його як спосіб частково компенсувати втрати після скорочення постачання газу до Європи. Доходи від експорту нафти й газу залишаються одним з основних джерел фінансування російського бюджету, зокрема витрат, пов’язаних із війною проти України.
Переговори щодо "Сили Сибіру – 2" тривають уже кілька років. Росія неодноразово заявляла про наближення укладення угоди, однак Китай досі уникав остаточного схвалення проєкту.
За даними The Wall Street Journal, інтерес Пекіна до газопроводу частково зріс після загострення ситуації на Близькому Сході внаслідок війни між Ізраїлем та Іраном у 2025 році.
У вересні 2025 року Газпром заявив про підписання юридично зобов’язувального меморандуму з Китайською національною нафтогазовою корпорацією (CNPC), який передбачає будівництво "Сили Сибіру – 2" через Монголію. Водночас китайська сторона офіційно не підтвердила цю інформацію.
Нагадаємо, як повідомляє світова преса, у Пекіні вже потроху готуються до зміни влади в Росії. Там налаштовуються на співробітництво з новим російським лідером, який прийде після Путіна.
