Російські FPV-дрони, які раніше асоціювалися переважно з передовою, дедалі частіше з’являються значно глибше в українському тилу. Одним із показових випадків стала атака на трасі між Дніпром і Кривим Рогом, де безпілотник пошкодив вантажівку мережі "АТБ".
Подібні інциденти вже не виглядають поодинокими. У Запоріжжі російські FPV-дрони протягом кількох місяців атакують цивільні об’єкти та переслідують людей. Нещодавно працівниця місцевої школи змогла врятуватися лише тому, що встигла забігти до будівлі.
Військовий експерт Олег Жданов в коментарі ТСН.ua розповів, які міста України можуть бути під загорозою та чи може РФ використовувати такі безпілотники проти населення у великих містах.
Він пов’язує збільшення дальності таких ударів із використанням ретрансляторів і так званих "дронів-маток". Мова йде про великі безпілотники, які доставляють менші FPV-дрони ближче до району атаки та підтримують із ними зв’язок.
"Оператор через цей великий дрон дає команду на зліт FPV-дрона, а далі керує ним через „матку“, яка перебуває в повітрі та працює як ретранслятор. Великий дрон може кружляти над районом, а маленькі FPV-дрони - шукати й атакувати цілі", - розповів він.
Саме можливість передавати відео в режимі реального часу робить такі комплекси особливо небезпечними. Оператор може не просто спрямувати дрон у задану точку, а переслідувати автомобіль, маршрутку або іншу рухому ціль.
"Якби дрон летів лише за заздалегідь введеними координатами, шанс влучити у вантажівку чи потяг був би мінімальним. А коли оператор бачить картинку онлайн, він може прицільно атакувати автомобіль, як це сталося з машиною "АТБ"", - зазначив експерт.
Російські війська також експериментують із машинним зором. За такої технології безпілотник може самостійно розпізнати ціль і завершити атаку навіть після втрати прямого керування.
"Поки що це трапляється рідко, але вже є факти, коли FPV-дрон має вбудований машинний зір, який ми називаємо штучним інтелектом. Якщо дрон знаходить ціль, він може атакувати її самостійно", - каже Олег Жданов.
За його оцінкою, ретранслятори можуть підтримувати керування базовим безпілотником на відстані до 200 кілометрів. Після цього FPV-дрон здатен відлетіти ще приблизно на 10-20 кілометрів. Теоретично така схема дозволяє створити загрозу не лише для прифронтових районів, а й для великих міст.
"У принципі вони можуть діставати навіть до Києва. Якщо ретранслятор забезпечує керування базовим дроном на 200 кілометрів, а FPV ще відлітає від нього на 10–20 кілометрів, то глибина ураження виходить дуже значною", - зазначив Олег Жданов.
Водночас масове використання таких систем залишається складним. Для цього Росії потрібні великі обсяги виробництва, стабільне постачання техніки та підготовлені оператори.
Окремою ціллю російських атак стає цивільна інфраструктура. За словами Жданова, окупанти системно б’ють по автозаправних станціях, транспорті та об’єктах, від яких залежить нормальне життя прифронтових громад.
"Це дає можливість здійснювати терор, створювати неможливі умови для життя цивільного населення", - наголосив він.
Експерт також попередив про ризики для північних областей. Якщо ретранслятори розміщуватимуть на території Білорусі, під потенційною загрозою можуть опинитися транспортні шляхи Волині, Рівненщини, Житомирщини та Київщини.
Навіть невеликий FPV-дрон здатен повністю зупинити автомобіль і спричинити масштабну пожежу.
"Якщо FPV-дрон влучає в автомобіль, то машина вже нікуди не поїде. Крім того, майже гарантовано виникає пожежа через паливний бак або інші легкозаймисті рідини", - пояснив Олег Жданов.
Раніше ми розповідали про маленького героя з Чернігівщини: 12-річний хлопчик самотужки знешкодив FPV-дрон, який прямував на групу дітей.
