Люди на Землі не вічні. А природно-кліматичні умови — мінливі, і вони вже змінюються на нашій планеті не на користь людської раси. Отже, майже зі стовідсотковою вірогідністю можна сказати, що рано чи пізно під впливом природних або не природних чинників людство вимре. Тоді на зміну людській цивілізації прийде епоха інших живих істот.
Британський природознавець Тім Коулсон вважає, що новою домінантною расою на нашій планеті будуть не мавпи і не птахи, а восьминоги, пише The European.
Таку гіпотезу вчений виклав у своїй книзі "Універсальна історія нас", що вийшла у 2024 році. У ній він розмірковує над тим, яким може стати світ після повного зникнення людства.
За словами Коулсона, його зацікавило питання, який вид міг би стати новим домінантом планети, якщо люди та мавпи більше не існуватимуть.
Дослідник вважає, що примати навряд чи переживуть людство, адже мешкають у тих самих екосистемах і потерпають від аналогічних загроз. Крім того, їхній повільний цикл розмноження та залежність від складних соціальних зв'язків ускладнюють швидку адаптацію до кардинальних змін довкілля.
Певний потенціал, на його думку, мають птахи. Зокрема, ворони та папуги демонструють високий рівень інтелекту, здатність до навчання й життя у багатопоколінних спільнотах, що нагадує зародкові форми культури. Проте, як зазначає Коулсон, відсутність у них маніпулятивних кінцівок істотно обмежує можливість створення технологічно розвиненої цивілізації. Саме тому він звернув увагу на мешканців океану.
Чому саме восьминоги
Ключовою особливістю восьминогів є їхня унікальна нервова система. Близько двох третин усіх нейронів у цих тварин розташовані не в мозку, а в щупальцях. Завдяки цьому кожне з них здатне виконувати складні дії майже автономно, без постійного контролю центрального мозку. На думку Коулсона, така будова робить цих молюсків надзвичайно гнучкими й пристосованими до непередбачуваних умов.
Спостереження науковців уже підтверджували, що восьминоги можуть користуватися різними предметами, виконувати багатоступеневі завдання та успішно орієнтуватись у незнайомому середовищі.
Дослідник також наголошує, що восьминоги здатні розпізнавати реальні об'єкти й їхні зображення та відкривати щільно закриті ємності. А окремі особини, які утримуються в океанаріумах і зоопарках, нерідко демонструють дивовижну винахідливість: вони залишають свої акваріуми вночі, відвідують сусідні резервуари, після чого непомітно повертаються назад.
Природа відвела восьминогам надто коротке життя
Втім, така теорія має чимало критиків. Біолог Кулум Браун у коментарі для The Conversation зауважив, що, попри високий інтелект, восьминоги залишаються організмами з життєвим циклом, який мало відрізняється від інших молюсків. Більшість із них живе приблизно один рік, а деякі види — лише кілька місяців. Через це еволюційні зміни накопичуються надто повільно, щоб забезпечити стрімкий розвиток виду.
Ще одним серйозним обмеженням професор Пітер Годфрі-Сміт називає майже повну відсутність турботи про потомство. Молоді восьминоги практично не отримують досвіду від батьків, а без передачі знань між поколіннями формування культури стає надзвичайно складним.
Сам Коулсон визнає, що найбільшою перешкодою для такого сценарію залишається відсутність у восьминогів твердого скелета, через що вони погано пристосовані до активного життя на суходолі. Водночас він не виключає, що за дуже тривалий еволюційний період ці істоти можуть набути нових адаптацій, зокрема навчитися ефективніше існувати поза водним середовищем. У такому випадку, припускає дослідник, їхні далекі нащадки потенційно могли б навіть полювати на великих наземних тварин, зокрема оленів або овець.
Нагадаємо, учені підрахували, скільки людей може прогодувати наша планета без шкоди для її екосистем. З’ясувалось, що теперішня чисельність людства вже більш ніж утричі перевищує оптимальну.
