Михайло Федоров, який залишив посаду міністра оборони України у зв'язку з відставкою уряду, підбив підсумки своєї діяльності на чолі оборонного відомства. Посадовець в своєму Facebook оприлюдниd детальний звіт, у якому окреслив головні досягнення своєї команди у сферах технологічного забезпечення війська, реформування системи закупівель, зміцнення протиповітряної оборони та системних трансформацій в армії, а також назвав три ключові цілі, які не вдалося реалізувати повністю.

Технологічна війна та розвиток безпілотних систем

Значна частина реформ ексміністра була зосереджена на масштабуванні та впровадженні інноваційних рішень на фронті:

• Блокування ворожих технологій: rоманді Міноборони вдалося домогтися відключення російським військовим доступу до терміналів супутникового зв'язку Starlink, що суттєво обмежило можливості РФ у веденні ефективної війни дронів.
• Перерозподіл фінансування та закупівлі: gопри відсутність початкового бюджету під час призначення, відомство оперативно переспрямувало кошти з грошового забезпечення кінця року в технологічні проєкти. За чотири місяці було законтрактовано більше безпілотників, ніж за весь попередній рік. Пріоритет надали FPV-дронам на оптоволокні, системам радіоелектронної розвідки, дронам-перехоплювачам та далекобійним ударним БпЛА (deep-strike).
• Системне постачання: jрганізовано базове забезпечення бригад. Починаючи з липня 2026 року, всі бойові бригади та корпуси почнуть отримувати планові постачання безпілотників без ручного втручання. Окрім цього, продовжено програму фінансування "Лінії дронів" для Сил безпілотних систем та запущено підтримку сучасних дроново-штурмових підрозділів.
• Впровадження штучного інтелекту: засновано Defense AI Center A1, покликаний інтегрувати технології штучного інтелекту у бойові процеси.

Руйнування логістики ворога та оборонні операції

За час каденції Федорова було реалізовано низку стратегічних військових та інженерних рішень:

• Ізоляція Криму: запущено програму "Логістичний локдаун" з окремим бюджетом. Завдяки цільовим закупівлям та підтримці провідних бойових підрозділів вдалося перерізати логістичні шляхи російської армії та розпочати ізоляцію Кримського півострова.
• Зупинення наступу: спільно з військовим командуванням розроблено та втілено оборонну операцію «Ашан», яка дозволила стримати механізований наступ окупаційних військ терміном на пів року.

Зміцнення ППО та ракетна програма

Завдяки інтеграції сучасних процедур розбору масованих атак (After Action Review) та залученню фахівців до Повітряних Сил, середній відсоток перехоплення ворожих дронів зріс із 83% до 91%, а крилатих ракет - із 47% до 87%.

Крім того, вперше було законтрактовано зенітні ракети для систем Patriot PAC-2 GEM-T, а також подано офіційну заявку на закупівлю ракет PAC-3 за рахунок європейського кредиту. Знайдено рішення для масштабування та підписано великий контракт на закупівлю дешевих ракет для знищення реактивних "Шахедів".

А ще саме у день звільнення уряду пройшли успішні випробування української балістичної ракети, розробка якої велася під кураторством Міноборони. Нове технічне завдання дозволило знизити вартість виробництва на 30% при досягненні високої точності.

Підписано угоду на постачання винищувачів Gripen, головним завданням яких стане боротьба з російськими літаками сімейства "Су" - носіями керованих авіаційних бомб (КАБів).

Реформа ОПК, фінанси та міжнародна підтримка

За словами Михайла Федорова, Міністерство оборони змінило систему державних закупівель, розширивши використання відкритих тендерів. Він зазначив, що вперше через конкурентні процедури було організовано масштабні закупівлі пікапів, багі, квадроциклів, далекобійної артилерії та іншого озброєння, а на платформі Brave1 Маркет запровадили механізм 70-відсоткової передоплати за контрактами.

Серед досягнень Федоров також назвав запуск програми Drone Deal, яка відкрила можливість експорту української оборонної продукції для залучення інвестицій у вітчизняний оборонно-промисловий комплекс. Крім того, було створено лабораторію Trophy Lab для дослідження захоплених зразків російської військової техніки спільно з міжнародними партнерами та започатковано грантову програму для виробників ракет і боєприпасів.

За словами Федорова, за час роботи на посаді міністра оборони він також провів три засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". За їхніми результатами партнери підтвердили виділення Україні 40 млрд доларів військової допомоги на поточний рік, не враховуючи фінансування в межах окремого європейського кредитного механізму, який, за його словами, також вдалося запустити для забезпечення оборонних потреб України.

Кадрові зміни та трансформація війська

Ексголова відомства розпочав системні зміни у структурі проходження служби:

• запроваджено службу за контрактом із чітко визначеними термінами та відстрочками;
• встановлено суттєве підвищення грошового забезпечення для піхотинців та бійців штурмових підрозділів;
• створено умови для іноземного рекрутингу та розроблено правові механізми стимулювання повернення до частин військовослужбовців, які раніше самовільно залишили службу (СЗЧ).

Що не вдалося завершити урядовій команді

Серед невиконаних або частково виконаних завдань Михайло Федоров відзначив:

1. Реформа апарату: не було завершено повну організаційну трансформацію Міністерства оборони відповідно до стандартів НАТО. Попри запуск нової структури та звільнення неефективних кадрів, ексміністр визнав потребу в рішучішому очищенні відомства від осіб, які гальмували зміни.
2. Стомовідсоткові тендери: не вдалося повністю перевести абсолютно всі закупівлі оборонного сектору на відкриті тендерні процедури.
3. Корпоративна культура: залишилося незавершеним завдання з побудови стійкої інституційної культури відповідальності за ухвалені рішення на всіх рівнях міністерства.

Михайло Федоров висловив подяку військовослужбовцям, своїй команді та родині, зазначивши, що планує продовжувати діяльність, спрямовану на впровадження військових інновацій та технологічну перевагу над ворогом.

Нагадаємо, народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив оновлений перелік ймовірних призначень до нового Кабінету Міністрів, зазначивши, що консультації щодо складу уряду ще тривають. За його даними, найбільше шансів очолити уряд має голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький, а остаточний склад Кабміну можуть затвердити вже 16 липня.