Чому людство стало нещаснішим: вчені пояснили, що з нами відбувається

Попри численні новації та масштабну цифровізацію, яка робить життя зручнішим, дедалі більше людей скаржаться на вигорання, втому та апатію. Тобто разом із бурхливим технологічним розвитком емоційний стан людини, навпаки, погіршується. Науковці вирішили з'ясувати, чому на тлі прогресу людство стало нещаснішим, і дійшли неочікуваного висновку.

Про це повідомляє видання Science Alert.

Дослідники із Сінгапуру вважають, що проблема полягає в так званій еволюційній невідповідності. Протягом більшої частини своєї історії люди жили в невеликих групах, де легко було розпізнати небезпеку. Однак сучасне середовище кардинально відрізняється: мегаполіси, соціальні мережі, інформаційне перевантаження та постійна взаємодія з величезною кількістю людей створюють навантаження, до якого людський мозок еволюційно не пристосований.

На думку науковців, саме така зміна середовища створює навантаження, до якого людська психіка не встигла еволюційно адаптуватися. У підсумку це призводить до найрізноманітніших порушень — від ожиріння та емоційного виснаження до підвищеної тривожності й проблем із психічним здоров'ям.

"Стрес, самотність і тривога часто розглядаються як особисті проблеми або проблеми способу життя, але вони також можуть відображати невідповідність між середовищем, в якому живуть люди, та умовами, до яких еволюційно пристосовані наш розум і тіло. Це означає, що ми маємо думати не лише про індивідуальну стійкість, а й про те, як влаштовані міста та спільноти", — зазначає психолог-еколог Сара Чан із Сінгапурського університету технологій та дизайну (SUTD).

Окрему увагу науковці приділяють впливу цифрових технологій. Якщо раніше людина переважно порівнювала себе з невеликою групою знайомих, то сьогодні вона щодня бачить життя друзів, знаменитостей і зовсім незнайомих людей через інтернет та соціальні мережі.

"Конкуренція — не нове явище, але сучасне життя може створювати відчуття її постійності. Еволюційна перспектива може допомогти пояснити, чому люди так сильно реагують на порівняння та страх відстати, навіть коли ці сигнали надходять від незнайомців або екранів, а не від невеликої соціальної групи", — зауважує психолог Хосе Йонг з Університету Джеймса Кука в Сінгапурі.

Дослідники також звертають увагу на ще один чинник — одночасний вплив кількох масштабних глобальних криз. Вони називають це явище "полікризисом". До нього належать зміна клімату, пандемії, економічні потрясіння, технологічна революція та стрімкий розвиток штучного інтелекту.

Науковці зазначають, що ці явища взаємопов'язані та здатні посилювати одне одного. Наприклад, зростання вартості життя й економічна нерівність можуть збільшувати фінансову невизначеність, яка, своєю чергою, провокує вигорання, погіршення психічного здоров'я та зниження довіри між людьми. Як наслідок, формується замкнене коло, яке лише посилює соціальну конкуренцію та негативно впливає на розвиток суспільства.

Вчені також посилаються на результати попередніх досліджень, які свідчать, що життя у перенаселених містах підтримує організм у стані постійної готовності до загроз. До того ж сучасна культура сильніше впливає на поведінку людини, ніж природне середовище.

Запропоновану модель дослідники назвали гіпотезою соціальної еволюційної невідповідності та конкуренції (SEMCH). Вони переконані, що глибше розуміння цих процесів допоможе ефективніше боротися з психологічними проблемами.

Нагадаємо, на тлі аномальної спеки Францію охопила хвиля панічних атак. Молодь масово звертається до психотерапевтів.