Власник продакшн-студії, який працює з глобальними корпораціями, і спеціаліст з контролю якості відеоконтенту в TikTok розповів, як ШІ змінив індустрію відеовиробництва і чому професійні навички стали важливішими, ніж будь-коли раніше.
З розвитком технологій кількість ШІ-відео на різних медіаплатформах стрімко зростає. Водночас, як зафіксувало дослідження AIN Digital & Tech Trends Report 2026–2027, серед користувачів зростає попит на «людський» контент, вільний від впливу штучного інтелекту, а використання нейромереж брендами та креаторами для генерації відео викликає втрату довіри у 30% користувачів. Однак проблема не в тому, що автори вдаються до допомоги нейромереж, а в тому, що без навичок відеовиробництва згенерований контент залишатиметься шаблонним і неякісним — вважає Дмитро Чорний, власник власної продакшн-студії, який також щомісяця оцінює роботи кількох тисяч креаторів для TikTok з його мільярдною аудиторією, впливаючи на їх допуск до програм монетизації платформи. Його досвід на перетині продакшна і контролю якості дозволив йому сформулювати принципи, які роблять навіть нейромережевий контент привабливим для глядача. Про те, які помилки креатори найчастіше допускають під час роботи з ШІ і як перетворити його з підпори на професійний інструмент — читайте в цьому матеріалі.
— Дмитро, ви займаєтеся відеовиробництвом з 2016 року і за цей час встигли запустити власну студію, попрацювати з великими замовниками та також оцінити тисячі відеороликів. Як практик з таким досвідом і спостереженням, скажіть, як змінилася індустрія виробництва відеоконтенту з приходом нейромереж?
— По-перше, поріг входу в індустрію впав майже до нуля. Раніше, щоб зробити якісний ролик, потрібно було розбиратися в багатьох технічних деталях роботи з обладнанням, і все одно процес займав тижні. Зараз людина без досвіду може зібрати візуально чисте відео за вечір. Але «чисте» не означає «професійне» — сама по собі нейромережа видає усереднений, безжиттєвий результат, який не буде працювати без авторської обробки та індивідуальної подачі. Тому, незважаючи на те що кількість контенту збільшується, його якість не зростає разом з ним.
— Оцінкою якості контенту для TikTok ви професійно займаєтеся з 2022 року, працюючи в сегменті TV & Film, пов'язаному з телевізійними та кінематографічними роликами. Ваша команда вирішує, які креатори отримають доступ до програм монетизації платформи. Скажіть, за якими параметрами ви відрізняєте професійну роботу від шаблонної?
— Ми оцінюємо відео не дуже великою групою фахівців, але при цьому нам доводиться щомісяця переглядати тисячі робіт і вирішувати, чи отримає креатор монетизацію чи ні. В таких умовах важливу роль відіграє не лише задумка контенту та його креативність, але й набір вимірюваних параметрів, список яких ми для себе склали — це і позиціонування в кадрі, і якість мовлення, і подача, і навички монтажу та багато інших аспектів, які відрізняють професіонала від аматора. Для багатьох авторів наше рішення стає поворотним моментом у розвитку творчої кар'єри, тому кожен параметр повинен бути прозорим і обґрунтованим.
— А як на цей процес вплинуло поширення нейромереж?
— Кількість роботи збільшилася, але її суть не змінилася. Ключова помилка полягає саме у міфі, що нейромережевий контент вимагає якихось додаткових критеріїв при оцінці. Суть в тому, що він має оцінюватися з тієї ж точки зору, що й створений людиною, адже глядачеві все одно, яким інструментом користувався автор. Йому важливо, щоб кадр був вибудуваний, монтаж утримував ритм, а подача зачіпала. Якщо ролик не витримає оцінки за тими ж параметрами, він не пройде відбір, незалежно від того, знятий він на камеру чи згенерований нейромережею.
— Окрім оцінки чужого контенту, ви також створюєте свій в рамках роботи вашої власної продакшн-студії, співпрацюючи з глобальними компаніями Dell та Alienware, які після успішних проектів включили вашу студію в список затверджених підрядників для виробництва відео. При цьому ваші роботи для них розміщувалися на міжнародних технологічних платформах з багатомільйонною аудиторією. Ви пред'являєте такі ж жорсткі вимоги і до власного контенту?
— Ще жорсткіші, тому що корпоративний замовник такого рівня не дає другого шансу. Кожен кадр проходить через кілька кіл погодження, причому вимоги стосуються не лише якості зображення, але й того, як продукт розташований у кадрі, як світло лягає на корпус, як монтажний ритм співвідноситься з позиціонуванням бренду. Власне, саме цей досвід у багатьох аспектах сформував мій підхід до оцінки чужих робіт. Коли ти сам пройшов через виробництво ролика, де кожна секунда коштує грошей, починаєш миттєво бачити, доклав автор зусиль чи ні.
— Ви почали використовувати нейромережі в роботі з тих пір, як вони з'явилися на ринку — до якого висновку ви дійшли за роки їх застосування?
— Я зрозумів, що відмовлятися від них означає програвати на ринку. Інше питання — як саме їх використовувати: для мене це інструмент, як камера або монтажна програма. Вона може прискорити рутину, але не здатна замінити авторське бачення: як вибудувати кадр, де обрізати, який ритм задати і так далі. Головна проблема нейромережевих роликів в тому, що автори зупиняються на тому, що нейромережа видала, і не доводять результат до професійного рівня. Власне, тому я зараз розробляю освітні курси для креаторів з фокусом на створенні стабільного, впізнаваного авторського стилю при використанні генеративних інструментів.
— Досвід створення та одночасної оцінки контенту для великих брендів дозволяє вам поглянути на індустрію під досить нетривіальним кутом — скажіть, що чекає на індустрію відеовиробництва в найближчі роки?
— Треба визнати, що нейромережі нікуди не дінуться — вони ставатимуть доступнішими і потужнішими. А отже, контенту буде ще більше. Але саме тому цінність професійних навичок зросте, а не впаде. Вже зараз я бачу, як платформи зміщують фокус: важливі не просто перегляди, а якість і залученість аудиторії. Креатори, які вміють працювати з композицією, світлом, ритмом і використовують ШІ як інструмент, а не як заміну собі, будуть забирати монетизацію і контракти. А от решта потоне у потоці однакових роликів.
