Вчені з’ясували, що предки людини ймовірно використовували “третє око”. Свого часу вони втратили звичні бічні органи зору, отож їм довелось користуватись для виживання центральною світлочутливою структурою, подібною до ока. Ба більше, цей орган частково зберігся й у сучасної людини. Він захований всередині людської голови та відомий як шишкоподібна залоза.

Про це повідомляє видання Daily Mail.

Дослідницька група під керівництвом професора Томаса Бадена не проводила нових апаратних сканувань мозку. Замість цього вчені проаналізували вже наявні генетичні бази даних та дослідження різних видів тварин, зокрема риб і міног. Отримані результати виявилися неочікуваними: сітківка ока та так зване “третє око” мають спільне еволюційне походження. Вони еволюціонували з єдиного давнього органу, хоча традиційно вважалося, що ці органи формувалися незалежно.

Відповідно до гіпотези, висунутої дослідниками, сотні мільйонів років тому предки хребетних  часто ховалися в ґрунті або жили у воді з мінімальним доступом світла. У таких умовах бокові очі поступово втратили свою функцію, тоді як центральна світлочутлива структура збереглася, оскільки залишалася корисною для орієнтації в просторі, визначення часу доби та усвідомлення положення тіла.

“Потреба знати, котра пора доби, або де верх і низ, якщо ви перебуваєте на глибокій воді. Це нікуди не зникає. Тож ми припускаємо, що саме тоді ми втратили оригінальні бічні очі, але зберегли оригінальное серединне око, бо саме для цього воно й потрібне”, — пояснив Баден у коментарі для BBC Science Focus.

Спираючись на нові дані, дослідник висунув ще одну нестандартну еволюційну ідею: розвиток зорової системи міг початися не з ока як такого.

“Отже, сітківка виникла раніше за око, якщо це має сенс”, — зазначив дослідник.

У сучасної людини ця структура, розташована глибоко в черепі, вже не здатна безпосередньо реагувати на світло. Вона складається зі спеціалізованих клітин пінеалоцитів та досі в певній мірі пов’язана із зоровою системою людини. А саме, шишкоподібна залоза продовжує отримувати інформацію про зміну дня і ночі від сучасних очей.

Завдяки цій інформації шишкоподібна залоза регулює вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за цикли сну та неспання і підтримує добові біоритми організму. Окрім цього, він впливає на імунну систему, репродуктивні процеси, емоційний стан і терморегуляцію.

Такі тварини, як, наприклад, новозеландська ящірка туатара, зберегли цей давній орган у значно виразнішій формі. У них він навіть має структури, подібні до кришталика та сітківки, що дозволяє реагувати на зміну освітлення у навколишньому середовищі.

Разом із тим науковці наголошують, що поширені уявлення про те, ніби “третє око” відповідає за інтуїцію, телепатичні здібності чи інші надприродні явища, не знаходять жодного підтвердження в сучасній науці.

Нагадаємо, учені знайшли спосіб блокувати небезпечний вірус, пов’язаний із раком, який мають 95% людей.