Понад три десятиліття тому на каньйону в Австралії випадкову виявили невелику популяцію незвичайних дерев. Ботаніки, що взялися за їхнє вивчення, дійшли приголомшливого висновку. Дерева виявились настільки унікальними, що австралійська влада засекретила місце їх знаходження. Відтоді нога простого туриста жодного разу не ступала на це місце.
Чим унікальні ці дерева та який несуть у собі генетичний код, йдеться у публікації SpaceDaily.
Історія почалася у вересні 1994 року, коли співробітник паркової служби Девід Нобл досліджував важкодоступний каньйон із залишками тропічного лісу. Під час спуску він помітив незвичайні дерева з характерною темною горбистою корою, довгими плоскими листками та кількома стовбурами, що виростали з єдиної кореневої основи.
Подальший аналіз, який тривав кілька місяців, показав, що рослини не належать до жодного з відомих видів хвойних. У 1995 році ботаніки офіційно описали новий рід і вид, назвавши його Wollemia nobilis - на честь першовідкривача Девіда Нобла.
Хоча найближчими родичами воллемії вважаються араукарії, ця рослина має низку характерних особливостей. Вона здатна сягати майже 40 метрів заввишки, формує чоловічі та жіночі шишки на одному дереві, легко відновлюється завдяки появі нових стовбурів від кореня, а її товста кора вкрита округлими корковими наростами, які нерідко порівнюють із поверхнею пористого шоколаду.
Через надзвичайно давнє походження воллемію часто називають "деревом часів динозаврів". Причиною є те, що пилок цього роду знаходили у викопних породах, вік яких оцінюється приблизно від 94 до 2 мільйонів років. Після цього у палеонтологічному літописі сліди рослини зникли, через що вчені були переконані, що вона давно вимерла.
При цьому фахівці наголошують: знайдені дерева не є живими організмами крейдяного періоду. Це сучасні представники надзвичайно давньої еволюційної лінії, яка дивом збереглася до наших днів.
Станом на 2025 рік у дикій природі відома лише одна популяція Wollemia nobilis, яка складається з чотирьох невеликих груп. Загалом вона налічує 45 дорослих дерев і 46 молодих рослин. Саме тому австралійська влада не розголошує точне місце їхнього зростання, щоб максимально убезпечити унікальний вид.
За словами науковців, найбільшу загрозу для воллемії становить діяльність людини. Відвідувачі можуть мимоволі випадково занести до заповідної місцевості небезпечні грибкові патогени, зокрема фітофтору, пошкодити молоді саджанці або порушити тендітну екосистему. Через це доступ до каньйону перебуває під суворим контролем.
Для збереження рідкісного виду ботаніки освоїли його штучне розмноження. Починаючи з 2005 року воллемію почали вирощувати в спеціалізованих розсадниках, після чого молоді дерева стали передавати ботанічним садам і приватним колекціонерам. Такий підхід дозволив сформувати резервні популяції за межами природного ареалу та водночас зменшити ризик незаконного вилучення рослин із дикої природи.
Нагадаємо, у Каліфорнії також закрили доступ до найвищого дерева на нашій планеті — гігантської червоної секвої.
