Україна входить до когорти світових лідерів аграрної галузі. Зокрема, наша країна є одним із найбільших експортерів зерна. Та попри значні обсяги агровиробництва через війну наразі доступ до продовольства для сотень тисяч українців виявився обмеженим. Йдеться про жителів прифронтових територій, які не можуть забезпечити себе продуктами без гуманітарної допомоги Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП).
Про це повідомляє видання Politico із посиланням на виконувача обов’язків директора організації Карла Скау.
Як зазначає посадовець, цього року українські фермери вже зібрали майже 60 мільйонів тонн зерна. Такого обсягу вистачило б, щоб нагодувати сотні мільйонів людей у різних куточках світу. Водночас чимало мешканців українських населених пунктів неподалік фронту нині фактично втратили доступ до продовольства. Проблема полягає не у відсутності продуктів харчування, а в тому, що люди просто не можуть безпечно дістатися до магазинів і придбати необхідне.
Саме тому доставку продуктів забезпечують гуманітарні конвої Всесвітньої продовольчої програми (ВПП). Проте кожен такий рейс пов'язаний із серйозною небезпекою. Передусім йдеться про російські дрони, які можуть атакувати колони на шляху до прифронтових населених пунктів. Гуманітарним конвоям доводиться пересуватися дорогами, укритими протидроновими сітками, а розвантаження гуманітарної допомоги триває лічені хвилини.
Після поїздки прифронтовими регіонами — від Харківщини до Одещини — Карл Скау зазначив, що можливості російських дронів суттєво зросли. Якщо ще донедавна небезпечною вважалася зона у 10–15 кілометрів від фронту, то тепер безпілотники можуть атакувати цілі вже на відстані до 50 кілометрів. Через це дедалі більше людей змушені залишати свої домівки та переїжджати до безпечніших регіонів.
ООН повідомила про рекордну кількість жертв серед цивільних
Відповідно до даних ООН, червень 2026 року став найсмертоноснішим місяцем для мирних жителів із квітня 2022 року. Минулого місяця загинули щонайменше 293 цивільні, ще 1990 людей отримали поранення. В ООН звертають увагу, що зростання кількості жертв війни передусім пов'язане з посиленням атак FPV-дронів та інших безпілотників малого радіуса дії.
Як розповідає Карл Скау, йому вдалося поспілкуватися із 90-річною жінкою та її донькою, яких рятувальники незадовго до цього дістали з-під завалів будинку, зруйнованого російським ударом. Ця розмова відбулася під час його візиту до транзитного центру неподалік Слов'янська. За словами Скау, багато людей до останнього не хотіли залишати власні домівки, однак зростання небезпеки змушує евакуюватися навіть тих, хто раніше категорично відмовлявся.
Дефіциту продуктів немає, але доступ до них обмежений
У Всесвітній продовольчій програмі наголошують, що проблема не пов'язана з браком продовольства. Попри захоплення російськими військами близько 20% сільськогосподарських земель, експорт зерна з України до держав Африки, Близького Сходу та Азії через чорноморські порти не припинився.
Основною перешкодою для забезпечення продуктами харчування мешканців прифронтових районів є зруйнована логістика. У багатьох населених пунктах магазини не працюють, тож люди залежать від гуманітарних поставок. Проте навіть там, де торгівля ще триває, придбати продовольство можуть далеко не всі мешканці. Передусім йдеться про пенсіонерів, які втратили можливість купувати їжу через високі ціни або відсутність доступу до своїх пенсій, адже банкомати не функціонують. У таких випадках ВПП надає як продуктові набори, так і фінансову підтримку.
Частину необхідних продуктів організація купує у фермерів, які продовжують працювати поблизу зони бойових дій. Завдяки цій продукції також забезпечується шкільне харчування. Зокрема, йдеться про майже 20 тисяч школярів, яким доводиться опановувати освітню програму в укриттях та на станціях метрополітену Харкова.
Робота гуманітарних місій стає дедалі ризикованішою
Безпекова ситуація суттєво ускладнює роботу Всесвітньої продовольчої програми в Україні. У ВПП повідомляють, що лише за кілька місяців 2026 року кількість атак і небезпечних інцидентів, з якими зіткнулися гуманітарні працівники, вже зрівнялася з показником за весь 2025 рік.
Нещодавно російський безпілотник атакував автомобіль гуманітарної місії. Крім того, у травні під ракетний удар потрапив головний склад ВПП у Дніпрі. Попри те, що об'єкт мав чітке гуманітарне маркування, його атакувала високоточна російська ракета.
Водночас організація стикається не лише з безпековими викликами, а й із браком фінансування. Через скорочення міжнародної донорської підтримки кількість українців, які отримують допомогу ВПП, уже скоротилася. Якщо раніше організація могла надати підтримку понад одному мільйону громадян, то нині її отримують близько 700 тисяч осіб. Без додаткових коштів ця цифра може скоротитися ще приблизно на 100 тисяч. Щоб продовжити роботу щонайменше до жовтня, організації необхідно залучити ще 234 мільйони доларів.
До початку повномасштабної війни в Україні діяльність Всесвітньої продовольчої програми була зосереджена переважно на закупівлі українського зерна для гуманітарних місій в інших країнах. Сьогодні ж організація використовує свої ресурси, щоб забезпечувати продуктами харчування українців, які найбільше постраждали від війни.
Нагадаємо, експерт розповів, як вижити під завалами будинку після обстрілу, та попередив про помилку, яка може коштувати життя.
