Конфлікт між міністром оборони, тепер уже колишнім, Михайлом Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, який обидва уперто заперечували, вийшов у публічну площину. Через це президенту довелося звільнити одного з них, адже для країни, яка знаходиться у стані війни, ворожнеча між Міноборони та Генштабом неприпустима.
Які рішення молодого міністра стали каменем спотикання між ним та досвідченими генералами, йдеться у публікації Української правди.
"Вони живуть у двох різних світах"
Президент Володимир Зеленський ухвалив непросте кадрове рішення після тривалого протистояння між міністром оборони Михайлом Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Глава держави дійшов висновку, що подальше загострення конфлікту між військовим керівництвом та оборонним відомством стало неприпустимим.
За інформацією видання, під час зустрічі з депутатами фракції "Слуга народу" президент емоційно пояснював причини свого рішення. Один із народних депутатів, який був присутній на засіданні, розповів, що Зеленський майже десять хвилин підбирав слова, намагаючись аргументувати необхідність звільнення одного зі своїх найближчих соратників. За його словами, було помітно, що таке рішення далося президентові вкрай нелегко.
Як стверджують джерела видання, Зеленський пояснив депутатам, що більше не може миритися з постійними суперечками між очільником Міністерства оборони та головнокомандувачем Збройних сил.
“Вони живуть у двох різних світах. Міша хоче все цифровізувати, побудувати систему навколо технологій. Військові ж хочуть, щоб їх просто чули. Вони просять закупити одну номенклатуру озброєння, а він відмовляється й фінансує інші напрямки. Вони просто перестали чути один одного”, – заявив президент на зустрічі з депутатами.
Інший співрозмовник видання розповів, що президент навів депутатам конкретний приклад протистояння двох функціонерів. За його словами, Сирський неодноразово заявляв про відсутність необхідного забезпечення для проведення окремих військових операцій. Натомість Федоров стверджував, що всі необхідні ресурси були виділені, а проблема полягає у їхньому неправильному використанні. Подібні взаємні звинувачення, за словами джерела, повторювалися регулярно.
"По-хорошому треба міняти обох"
Зрештою Зеленський був змушений зробити вибір між двома учасниками конфлікту, і цей вибір виявився не на користь Федорова. Президент пояснив своє рішення прагненням відновити ефективну взаємодію між урядом і військовим командуванням. Він наголосив, що не може допустити ситуації, коли в умовах повномасштабної війни Міністерство оборони та Генеральний штаб фактично перебувають у конфлікті між собою.
"Ну, я не можу допустити, щоб у воюючій країні Міністерство оборони й Генеральний штаб воювали між собою. По-хорошому треба міняти обох. Але одночасно я цього зробити не можу”, – поділився Зеленський з депутатами.
У чому президент дорікнув очільнику Міноборони
Окрему увагу, за словами джерел, глава держави приділив питанню мобілізації. Зеленський заявив депутатам, що Федоров не зміг реалізувати анонсовану реформу цієї сфери. Саме тому, як стверджують співрозмовники видання, президент розраховує, що нинішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, якого планують запропонувати на посаду очільника Міноборони, зможе активізувати цей процес.
“Зеленський сказав, що от якщо 23 вересня Путін оголосить загальну мобілізацію, то всім буде не до жартів і цифрових реформ. Треба розібратись з мобілізацією до того”, – поділився один із депутатів “Слуги народу”.
Зрештою, як зазначає видання, президент опинився перед необхідністю обирати між двома різними моделями управління війною. Бувалі генерали звинувачували Федорова у надмірній "гейміфікації" війни, відірваній від реалій того, що відбувається на полі бою.
Ситуацію додатково ускладнювало невдоволення окремих представників оборонної галузі, які втрачали доступ до державних замовлень. У результаті Зеленський зробив ставку на збереження чинної системи взаємодії у військовому керівництві держави.
Нагадаємо, Федоров заявив, що йде з посади міністра оборони та принагідно детально розписав, що вдалося і що не вдалося втілити міністерству під його орудою.
