У Верховній Раді незабаром представлять остаточний проект пенсійної реформи, яку почнуть впроваджувати в Україні, незважаючи на війну. Відповідно до урядового законопроекту всім пенсіонерам буде гарантовано мінімальну щомісячну виплату — 6000 гривень. Нарахування понад цю суму безпосередньо залежатимуть від офіційного стажу роботи та офіційної зарплати. При цьому спецпенсії за окремими законами, які сягають шестизначних цифр, мають намір скасувати.

Які ще зміни передбачені у проекті комплексної пенсійної реформи, розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтервю для Interfax-Україна.

Український уряд отримав місяць на те, щоб доопрацювати та повторно подати до профільного комітету Верховної Ради оновлений законопроєкт комплексної пенсійної реформи. Документ має змінити чинну модель пенсійного забезпечення, зробити її більш справедливою та фінансово стійкою. Водночас ключовим питанням залишається джерело коштів для реалізації запланованих змін.

Які нововведення пропонують

Данило Гетманцев повідомив, що урядова версія реформи викликала низку зауважень серед народних депутатів, тому її направили на доопрацювання. Основна ідея документа полягає у модернізації нинішньої солідарної пенсійної системи та забезпеченні її ефективної роботи на багато років вперед.

Серед ключових положень реформи:

• встановлення гарантованої мінімальної пенсії за віком на рівні 6 тисяч гривень. Сьогодні виплати нижче цієї суми отримують понад 4,3 мільйона українців;
• скасування спеціальних пенсійних привілеїв для окремих категорій громадян і перехід до єдиної прозорої формули, за якою розмір пенсії визначатиметься насамперед страховим стажем та сумою офіційно сплачених внесків;
• відокремлення більш як 180 видів соціальних виплат від показника прожиткового мінімуму. Для цього парламенту доведеться ухвалити окремий пакет законодавчих змін.

Також уряд розраховує поступово довести мінімальні соціальні стандарти до реального прожиткового рівня, забезпечити коефіцієнт заміщення заробітної плати на рівні близько 40%, проводити стабільну індексацію пенсій та зрештою запустити накопичувальний рівень пенсійної системи.

Чи зміниться пенсійний вік

Війна суттєво погіршила демографічну ситуацію, через що кількість громадян, які сплачують внески, майже зрівнялася з числом пенсіонерів. Попри це Данило Гетманцев заявив, що не підтримує підвищення пенсійного віку або перегляд ставки єдиного соціального внеску.

У Мінсоцполітики пояснюють, що ситуація має покращитися без радикальних рішень. Завдяки вже запровадженому поетапному збільшенню вимог до страхового стажу співвідношення між кількістю громадян, що працюють, та пенсіонерами, за прогнозами, поступово стабілізується протягом наступних двох десятиліть.

За рахунок чого фінансуватимуть реформу

Влада планує впроваджувати нову систему поетапно. Основний резерв для її фінансування бачать у скороченні тіньової економіки. За оцінками посадовців, зараз понад половина зарплат виплачується неофіційно, що не лише зменшує надходження до Пенсійного фонду, а й ускладнює точні розрахунки майбутньої моделі.

Очікується, що боротьба з виплатами "у конвертах", посилення контролю за сплатою податків і легалізація доходів дозволять суттєво збільшити надходження від єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, пенсійна реформа наближається до практичної реалізації, однак її впровадження відбуватиметься поступово. Держава прагне відмовитися від системи численних пільг і винятків, натомість зробивши акцент на гарантованій базовій пенсії, прозорих правилах нарахування виплат та впровадженні накопичувального пенсійного забезпечення.

Нагадаємо, економіст Сергій Фурса вважає, що найближчими роками втілити таку пенсійну реформу нереально. Адже в Україні наразі немає грошей не те що на підвищення пенсій, а навіть на виплату тих, що вже призначені. Нині значна частка пенсій українцям виплачується за рахунок європейських позик.