Попри значні дипломатичні зусилля, переговори щодо завершення війни в Україні зайшли у глухий кут. Водночас, як стало відомо, під час перемовин сторонам вдалося узгодити 90% технічних питань. Отож їхня зупинка відбулася практично на фініші. В Офісі президента розповіли, що саме завадило відновити мир.

Про це розповів перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв'ю виданню "РБК-Україна".

Він зазначив, що впродовж зимових переговорів ключову роль відігравала військова група, яка займалася підготовкою механізмів практичного виконання можливих домовленостей у разі досягнення політичної угоди. Перший заступник керівника Офісу президента додає, що на цьому етапі вдалося досягти значного прогресу, проте Україна та Росія не змогли подолати розбіжності щодо найважливіших політичних питань. Саме вони стали головною перепоною для подальшого просування переговорного процесу.

Водночас, як зауважив Кислиця, навіть у разі політичного рішення про припинення бойових дій його виконання вимагало б складної координації між українськими та російськими військовими, а також міжнародними структурами, відповідальними за перевірку та контроль дотримання домовленостей.

"Якщо ми уявимо сценарій, за якого політики вирішують найбільш складні політичні питання, то їхня імплементація все одно вимагатиме дуже злагодженої роботи не лише українських і російських військових, а іще, наприклад, тих, хто брав би участь у непростій системі верифікації і моніторингу виконання домовленостей. І про це домовитися за п'ять хвилин неможливо", – наголосив Кислиця.

Посадовець пояснив, що створення такої системи передбачає використання різних інструментів спостереження — від супутників і повітряного моніторингу до електронних сенсорів уздовж усієї лінії бойового зіткнення. Водночас одним із перших кроків стало навіть узгодження базової термінології, аби сторони однаково розуміли зміст таких понять, як "припинення вогню", "лінія зіткнення" та інших визначень, від яких залежало б виконання домовленостей.

"Тому ця робота була незвичайно важливою. Вона почалася з таких, здавалося б, банальних речей, як узгодження вокабуляра, словника термінів, щоб у двох сторін було спільне розуміння, що таке "припинення вогню", що таке "лінія зіткнення" і т.д., щоб потім не було різночитань", – зазначив Кислиця.

За словами посадовця, під час переговорів у Женеві сторонам вдалося погодити основні принципи майбутньої системи верифікації та моніторингу виконання можливих домовленостей. Крім того, команда президента США Дональда Трампа підтвердила готовність долучитися до цього процесу.

Водночас переговорний процес так і не вдалося завершити. За словами представника Офісу президента, військова група виконала майже весь обсяг підготовчої роботи, однак остаточне просування зупинилося через питання, вирішення яких залежало виключно від політичного керівництва.

"Але ми все одно "вперлися в стіну" в цій військовій групі, тому що вона вимагає вирішення ключових питань, які можуть бути вирішені лише політиками. Грубо кажучи, військові зробили 90% справи", – пояснив Кислиця.

Також він високо оцінив внесок начальника Генерального штабу ЗСУ Андрія Гнатова. За словами посадовця, саме Гнатов успішно представляв українську сторону на переговорах і зробив важливий внесок у роботу військової групи, яка займалася підготовкою майбутніх механізмів реалізації можливих мирних домовленостей.

Нагадаємо, на думку керівника Офісу президента України Кирила Буданова, завдяки успіхам ЗСУ на фронті, можливо, незабаром вдасться завершити бойові дії в Україні та посадити Росію за стіл переговорів. Якщо ж компромісу в мирних переговорах досягти не вдасться, то Україна буде готова до тривалої війни.