Глобальне потепління дедалі відчутніше позначається на світовому аграрному секторі. За підрахунками науковців, екстремальна спека, пов'язана зі зміною клімату, вже зараз щороку скорочує світове виробництво кукурудзи, пшениці та сої приблизно на 20 мільярдів доларів. Водночас, якщо зростання температури на планеті не вдасться зупинити, економічні втрати лише зростатимуть, а людство очікуватиме масштабна продовольча криза.
Про це повідомляє видання New Scientist.
Відповідно до песимістичного сценарію, до кінця XXI століття втрати сільського господарства через кліматичні зміни можуть зрости більш ніж у вісім разів і перевищити 160 мільярдів доларів на рік. Найбільших збитків зазнають країни-виробники сільськогосподарської продукції. Проте найболючіше наслідки кризи вдарять по країнах із низькими доходами, у яких значна частина населення залучена до аграрної сфери.
Дослідниця Ї Лін Хвонг із Міжнародного інституту прикладного системного аналізу в Австрії наголошує, що найбільш уразливими залишаються держави Африки, які належать до найменш розвинених. Як зауважує науковиця, зниження врожайності загрожує не лише скороченням економічного виробництва, а й зростанням соціальної нестабільності та посиленням міграційних процесів.
Водночас автори дослідження зазначають, що остаточний розвиток подій значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко аграрний сектор зможе пристосуватися до нових кліматичних умов. Серед можливих заходів адаптації вони називають розвиток систем зрошення, вирощування більш стійких культур та впровадження нових агротехнологій.
За словами співавтора наукової роботи Кая Корнхубера, головне завдання проведеного дослідження полягає не лише в оцінці ризиків, а й у приверненні уваги до проблеми. На його переконання, це дасть змогу уникнути найгірших прогнозів.
Під час дослідження вчені використали статистику Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), проаналізувавши врожайність кукурудзи, пшениці та сої в різних країнах. Отримані показники вони зіставили з інформацією про хвилі екстремальної спеки та тривалі посухи, зафіксовані впродовж 1974–2004 років. Це дало змогу визначити, як кліматичні аномалії позначилися на обсягах виробництва цих культур у період із 2007 по 2019 рік.
Розрахунки показали, що через підвищення температури та нестачу опадів урожайність трьох ключових культур уже скоротилася приблизно на 3,5% порівняно з історичним базовим періодом 1974–2004 років. На думку науковців, навіть таке зниження є відчутним для глобальної продовольчої системи.
Науковці попереджають: якщо темпи викидів вуглекислого газу не вдасться суттєво знизити, до кінця XXI століття ситуація різко погіршиться. За їхніми прогнозами, до 2100 року світові врожаї сої, кукурудзи та пшениці можуть зменшитися приблизно на 35%.
За словами Ї Лін Хвонг, нині через спеку та посуху світ щороку недоотримує близько 855 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції. За її оцінкою, такого обсягу вистачило б, щоб забезпечити продовольством приблизно два мільярди людей протягом року.
Водночас дослідники припускають, що реальні втрати можуть бути навіть більшими. Аналіз стосувався лише трьох основних культур і не враховував наслідків повеней, буревіїв та інших стихійних явищ, а також можливого стрибка світових цін на продукти через дефіцит. Подібна ситуація вже спостерігається на ринках кави та какао.
Публікація дослідження викликала жваве обговорення у науковому середовищі. Фахівці дискутують щодо підходів до моделювання майбутньої врожайності, точності кліматичних прогнозів і ступеня впливу екстремальної спеки на різні культури. Водночас науковці застерігають, що без скорочення викидів парникових газів і масштабної адаптації сільського господарства глобальне потепління й надалі скорочуватиме обсяги світового виробництва продовольства.
Нагадаємо, до 2070 року значна частина Землі може перетворитися на пустелю.
