Попри те, що цьогорічна ціна на гречку значно вища за торішню, українські аграрії усе ж відмовляються від сівби цієї культури. Гречка вважається не рентабельною, і її замінюють на інші культури, які дають швидший та більший прибуток. Якщо цю тенденцію не переламати, то вже через кілька років гречку в Україні перестануть сіяти зовсім, і вона стане дуже дорогим, а головне, дефіцитним делікатесом.
Що не так із цією культурою, яка споконвіку була у щоденному раціоні українців, і чому фермери відмовляються її вирощувати, розповів директор департаменту Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Пінчук, пише agroweek.
В Україні продовжує знижуватися попит на гречку, що негативно позначається на її виробництві. Щоб стабілізувати ситуацію на ринку та зробити вирощування цієї культури економічно вигіднішим, необхідні комплексні рішення, які охоплюватимуть як державну політику, так і підтримку аграрного сектору, каже Пінчук.
За словами посадовця, нинішня низька прибутковість вирощування гречки значною мірою є наслідком повномасштабної війни. Через відсутність достатньої державної підтримки, обмежений доступ до фінансування та стрімке зростання виробничих витрат аграрії дедалі частіше відмовляються від цієї культури на користь більш рентабельних культур. Додатковий тиск створюють проблеми з енергозабезпеченням, подорожчання пального та логістики, і це ще більше відбиває в аграріїв бажання займатися гречкою.
Чому фермери скорочують посіви
Основним фактором, який змушує сільгоспвиробників відмовлятися від вирощування гречки, залишається низький рівень рентабельності. В умовах війни господарства прагнуть мінімізувати ризики та обирають культури, здатні забезпечити вищий та швидший прибуток. Зростання собівартості виробництва, складнощі з кредитуванням, дорогі транспортні перевезення та нестабільність господарської діяльності призводять до поступового скорочення площ, засіяних гречкою.
Якою має бути державна підтримка
Олексій Пінчук зазначає, що прямі дотації можуть стати лише тимчасовим інструментом підтримки. На його думку, систематичне субсидування виробників не вирішує проблему в довгостроковій перспективі, оскільки робить ринок залежним від бюджетної допомоги та знижує конкурентоспроможність галузі.
Натомість він пропонує зосередитися на створенні ефективної стратегії розвитку, яка передбачатиме цільове використання фінансових ресурсів. Серед можливих напрямів — покращення логістичної інфраструктури, розширення доступу аграріїв до кредитування, розвиток механізмів страхування ризиків, а також інвестиції у підвищення врожайності та ефективності виробництва.
Експорт як можливість для розвитку ринку
На думку експертів, підвищити прибутковість виробництва гречки можна не лише через внутрішні зміни, а й шляхом розширення зовнішніх ринків збуту. Просування української продукції за кордоном та пошук нових торговельних партнерів дозволять збільшити попит, збалансувати ринок і створити передумови для зростання закупівельних цін.
Отже, щоб повернути виробникам зацікавленість у вирощуванні цієї культури, потрібна координація зусиль державних органів, місцевої влади та аграрного бізнесу.
Нагадаємо, навіть зараз дефіцит української гречки на вітчизняному ринку поповнюють крупою, що була вирощена та вироблена в Росії. Щоправда, у нас її продають як казахстанську.
