У Мережі обговорюють суму, яку доведеться платити заброньованим працівникам за збереження своєї броні

Українці збиті з пантелику анонсованими змінами до законодавства, що визначає правила бронювання працівників. Замість одного закону у парламенті зареєстровані вже принаймні три. Всі вони мають одну спільну мету: кількість заброньованих чоловіків будуть скорочувати. А от механізми бронювання пропонують різні. Зокрема й так зване економічне бронювання, за якого працівник, щоб не позбутися броні, повинен буде щомісяця платити певну суму до бюджету.

Про те, які зміни передбачені цими законопроектами, розповіла адвокатка Тетяна Донець у коментарі для каналу Кадроленд.

Перелік підприємств, що мають статус критично важливих, скоротять

У суспільстві активно обговорюють можливі зміни до системи бронювання працівників. Зокрема, ширяться чутки, що право на бронь можуть залишити лише підприємствам оборонно-промислового комплексу та структурам, які забезпечують роботу енергетики, медицини й комунальної сфери.

Втім, голова одного з парламентських комітетів Олена Шуляк заявила, що наразі чинний механізм бронювання змінювати не планують. За її словами, підприємства, які мають статус критично важливих для функціонування держави, і надалі зможуть бронювати працівників. 

"Бронювання залишається. Критичні підприємства залишаються. Люди, які наразі мають бронювання та виконують критично важливі функції, продовжуватимуть свою діяльність," - повідомила Шуляк. 

Водночас конкретного пояснення, які саме функції вважатимуться критичними, депутатка не надала.

Ключовим документом, в якому закладені законодавчі зміни до процесу бронювання, називають законопроєкт № 15237. Він запроваджує поняття так званого справедливого бронювання та передбачає участь усіх громадян в обороні держави. Документ наголошує, що особи з бронюванням повинні будуть долучатися до оборони одним із трьох способів: працювати на об’єктах критичної інфраструктури, проходити службу в резерві або здійснювати спеціальні оборонні внески.

Але річ у тім, що не всі підприємства, які нині мають статус критично важливих, офіційно належать до критичної інфраструктури. Крім того, служба в оперативному резерві фактично означає укладення контракту, тобто йдеться вже не про бронювання, а про повноцінну військову службу.

Платне бронювання викликає найбільший спротив суспільства

Та найбільше суспільного негативу обрушилось на ідею цільових внесків. По суті, це концепція економічного бронювання, яку дехто з депутатів проштовхував ще торік, та яка наразилась на активний спротив суспільстві. Уже зараз лунають закиди про можливий поділ на тих, хто зможе відкупитися, і тих, хто служитиме. Озвучуються й орієнтовні суми «відкупу»: від однієї до двох мінімальних зарплат щомісяця, тобто до 17 тисяч гривень. Передбачається, що сплачувати ці кошти має не компанія, а сам працівник, який хоче зберегти своє бронювання. 

"Краще офіційні цільові внески, ніж в кишеню комусь, хто забронює," - вважає адвокатка. 

Однак і така думка сприймається суспільством неоднозначно.

Автори законодавчої ініціативи також заявляють про намір скоротити перелік підприємств, які матимуть право бронювати персонал. Серед можливих обов’язкових умов — бездоганний військовий облік, регулярна щорічна звірка даних та належне інформування працівників про виклики до ТЦК. Крім того, влада має намір підвищити зарплатний поріг для підприємств, що претендуватимуть на бронювання свого персоналу.

Майже всіх чоловіків хочуть зарахувати до військового резерву

Окремо розглядається законопроєкт № 15243, у якому пропонують модель так званого тотального резерву. У самому тексті документа це поняття детально не пояснюється, однак у супровідній записці йдеться про обов’язкову базову військову підготовку, щорічні збори тривалістю щонайменше місяць, компенсації роботодавцям та створення системи швидкої мобілізації населення.

Ще один документ — законопроєкт № 15231. Цей документ фактично змінює лише статтю 119 Кодексу законів про працю. Проте в пояснювальній записці йдеться про запровадження багаторівневої системи служби: базової підготовки, активного резерву та оперативного резерву.

Втім, українцям поки що не варто бити на сполох та робити поспішні висновки. За словами Тетяни Донець, жодних реальних змін наразі не ухвалено, а самі законопроєкти ще потребують серйозного доопрацювання. Водночас влада справді може поставити за мету скорочення кількості заброньованих працівників. Причому для цього не обов’язково чекати ухвалення нових законів — достатньо буде лише змінити чинні урядові постанови. Саме тому фахівці вже зараз радять підприємствам належно організувати військовий облік та уважно стежити за подальшими рішеннями влади.

Нагадаємо, стало відомо, скільки українців наразі мають бронювання від мобілізації.