Мирний хаос: ЄС думає про переговори з Росією без чіткої мети

У країнах Європейського Союзу дедалі активніше дискутують щодо можливих перемовин із Росією. Отож у європейських дипломатичних колах нині жваво обговорюють призначення спеціального уповноваженого або створення невеликої переговорної групи для контактів із Москвою. Водночас у самому ЄС поки немає єдності щодо того, які саме теми слід обговорювати з Кремлем.

Про це повідомляє видання The New York Times.

Як зазначають автори публікації, у Брюсселі наразі досить серйозно обговорюють можливість  прямих дипломатичних каналів із Кремлем. Європейські країни прагнуть посилити власну участь у потенційному мирному врегулюванні війни в Україні.

Очікується, що питання перемовин між Європою та РФ стане однією з тем зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Серед ідей — призначення одного офіційного посередника або кількох представників, які могли б контактувати з російською стороною. Проте жодних конкретних рішень поки не ухвалено.

Водночас, попри палкі дискусії щодо визначення переговірника, у ЄС досі не вирішили, що саме планують обговорювати з Москвою. Європейські чиновники наголошують, що перед початком будь-яких контактів необхідно чітко визначити межі переговорів, головні цілі та принципові умови, на які ЄС не готовий погоджуватися.

“Важливіше не те, хто буде представляти Європу, а те, чого саме ми хочемо досягти і що запитати у Росії”, – наголошує речниця Єврокомісії Паула Піньо.

Дискусії в ЄС щодо перемовин з РФ виникли на тлі спроб США просувати власні ініціативи щодо мирного врегулювання війни в Україні. Однак ініціатива Вашингтона не мала значного успіху. Водночас у ЄС вважають, що блок має активніше долучатись до дипломатичного процесу та впливати на його перебіг.

Серед європейських політиків немає одностайності щодо необхідності прямих контактів із Кремлем. Частина чиновників переконана, що відсутність діалогу з Москвою послаблює позиції Європи. Інші ж остерігаються, що Кремль може використати переговорний процес для просування власних інтересів без реальних поступок.

У медіа серед можливих кандидатів на роль представника ЄС часто згадують президента Європейської ради Антоніу Кошту, колишнього главу уряду Італії Маріо Драґі, експканцлерку Німеччини Ангелу Меркель та президента Фінляндії Александера Стубба. Водночас офіційно жодну з цих кандидатур в Євросоюзі поки не розглядали.

У Кремлі раніше заявляли, що не виключають діалогу з європейськими представниками. Проте в Москві наголошують на необхідності врахування “поточної ситуації на фронті”. У Брюсселі ж підкреслюють, що будь-які переговори можливі лише після погодження спільної позиції всіх держав-членів ЄС.

Нагадаємо, канцлер ФРН Фрідріх Мерц пропонує надати Україні статус асоційованого члена ЄС. Цей статус не дасть нашій країні ані права голосу в європейських органах управління, ані фінансування з бюджету Євросоюзу.