Україну хочуть приєднати до зони платежів у євро: чи є загроза для гривні та банківської таємниці

Україна готується перейти на європейські стандарти фінансових розрахунків, і саме це стало причиною нової хвилі дискусій щодо меж банківської таємниці та майбутнього контролю за рахунками громадян. Йдеться про підготовку до приєднання до SEPA - системи, яка у країнах ЄС забезпечує єдині правила для безготівкових платежів у євро. 

У профільних установах підкреслюють, що зміни стосуватимуться лише технічних та регуляторних процедур, а не переходу України на євровалюту, йдеться у матеріалі Oboz.ua.

Законопроєкт і перехід до ризик-орієнтованої моделі

Основою для оновлення правил став законопроєкт № 14327‑д, який готують до першого читання у Верховній Раді. За словами провідної експертки з фінансового моніторингу Глобус Банку Марини Павленко, перехід до європейської моделі означатиме поступове впровадження ризик-орієнтованого підходу.

Банки оцінюватимуть не лише розмір операцій, а й те, наскільки вони відповідають звичній фінансовій поведінці клієнта та підтвердженому походженню коштів.

Що саме міститиме реєстр рахунків

Одним із ключових нововведень стане створення державного реєстру рахунків і банківських сейфів фізичних осіб. У ньому фіксуватимуть лише технічні дані: номер рахунку у форматі IBAN, назву банку, інформацію про власника та факт користування сейфом.

Дані про залишки, рух коштів чи вміст сейфів до реєстру не передаватимуть. Павленко наголошує, що це не є розкриттям банківської таємниці, а лише впорядкуванням базової інформації - так само, як це працює у багатьох країнах ЄС.

Коли правоохоронці отримають доступ до реєстру

Окремо обговорюється питання доступу правоохоронних органів до реєстру. Законопроєкт передбачає, що прямий доступ СБУ, Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших уповноважених структур може з’явитися лише на завершальному етапі євроінтеграції - не раніше ніж за пів року до отримання Україною статусу члена ЄС.

Як пояснює експертка, фінмоніторинг не займається розслідуваннями, а лише передає інформацію про підозрілі операції тим органам, які мають відповідні повноваження. Така система необхідна для протидії фінансуванню тероризму, обходу санкцій та легалізації злочинних коштів.

Чи створять нові правила проблеми для клієнтів

Для більшості клієнтів банків, за словами Павленко, нові правила не створять додаткових труднощів. Фінустанови не аналізують кожен побутовий платіж - увагу привертають лише операції, що виглядають нетиповими або ризиковими для конкретного профілю. Важливими залишаються регулярність надходжень, кількість контрагентів, призначення платежів та логічність фінансової поведінки.

Щоб уникнути тимчасових блокувань, банки радять користуватися особистими картками за їхнім прямим призначенням, не приймати на них регулярні підприємницькі платежі, коректно зазначати призначення операцій та мати підтвердження походження коштів у разі великих надходжень. 

Чи дійсно Україна перейде на євро

Українські фінансисти заспокоюють, що у законопроєкті немає жодної норми про перехід на євро, тож підстав для паніки чи масового скуповування валюти немає. Віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов наголошує, що мова не йде про відмову від гривні, а отже, громадянам не варто реагувати емоційно. Його позицію поділяють і аналітики сайту Мінфін, які підкреслюють, що зміна національної валюти позбавила б країну контролю над ключовими економічними інструментами.

Фахівці нагадують, що відмова від гривні означала б втрату можливості проводити власну відсоткову та курсову політику, що є критично важливим у період нестабільності. Саме тому економісти вважають, що перехід на євро не розглядається і не може бути швидким рішенням.

Нагадаємо, українцям загрожують величезні штрафи за карткові перекази: як убезпечити себе.