Українські біженці в ЄС під загрозою блокування рахунків: хто потрапить під перевірку першим

Українці, які відкривають банківські рахунки в країнах ЄС, дедалі частіше стикаються з вимогами, що суттєво відрізняються від українських. Для багатьох мігрантів це стає несподіванкою, зокрема у Європі пояснювати походження коштів, податковий статус і мету використання картки потрібно ще до відкриття рахунку, тоді як в Україні такі документи зазвичай запитують уже після здійснення операцій. 

Через нерозуміння цих правил українці ризикують отримати блокування рахунку ще на старті. Про це йдеться у матеріалі Oboz.ua.

Різні стандарти контролю в ЄС та Україні

Попри спільну мету фінансового моніторингу - запобігти відмиванню коштів, фінансуванню незаконної діяльності та ухиленню від податків - механізми контролю в Україні та ЄС працюють по-різному. Європейські банки суворіше застосовують принцип KYC: перед активацією рахунку клієнт має підтвердити доходи, податкове резидентство та економічну логіку майбутніх операцій.

В Україні ж первинна перевірка значно простіша, а поглиблений контроль починається вже після появи активності на рахунку.

Відмінності помітні й у підходах до переказів. В Україні рух коштів між особистими та ФОП-рахунками або нетипові суми часто стають приводом для додаткових запитів від банку. У Польщі, Німеччині та Чехії розмежування бізнес- і приватних рахунків є обов’язковою нормою, а оцінка операцій ґрунтується на їх відповідності профілю клієнта. За відсутності економічного обґрунтування такі транзакції можуть вважатися ризиковими.

Актуалізація даних: чому блокують рахунки

Окрема проблема - оновлення персональних даних. Українці дедалі частіше повідомляють про блокування рахунків через несвоєчасну актуалізацію інформації. У ЄС ситуація аналогічна: банки зобов’язані регулярно перевіряти дані клієнтів, а для груп підвищеного ризику це може відбуватися щороку. Невиконання вимог автоматично розцінюється як порушення правил фінмоніторингу й призводить до обмеження доступу до рахунку.

Як банки реагують на підозрілі операції

В Україні тригерами стають великі перекази, часті P2P-операції, рух коштів між особистими та підприємницькими рахунками або операції з криптовалютами. Європейські банки використовують більш автоматизовані системи оцінки ризиків, які можуть заблокувати операцію або рахунок без попереднього запиту документів і без детального пояснення причин.

Масштаби контролю в Україні та ЄС: що каже статистика

У 2025 році Нацбанк отримав понад 60 тисяч звернень клієнтів, з яких понад 6 тисяч стосувалися блокування або арешту рахунків. У ЄС подібні дані публікують рідко, однак окремі показники свідчать про значний обсяг контролю: лише в Німеччині у 2023 році банки подали понад 310 тисяч повідомлень про підозрілі операції, а у 2024 році регулятор отримав понад 22 тисячі скарг на фінансові установи.

У Польщі за результатами 17 перевірок у 2024 році виявили 428 порушень, зокрема випадки неправомірного зупинення операцій.

Нагадаємо, раніше економіст розкритикував політику фінмоніторингу в Україні.