В Україні дедалі більше посилюється фінмоніторинг. Відстеження фінансової активності громадян у Нацбанку пояснюють наближенням фінансової системи до європейських стандартів та боротьбою з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і тіньовим бізнесом. Проте, на думку голови Комітету економістів України Андрій Новак, посилений фінмоніторинг насправді здатний суттєво нашкодити економіці країни.
Про це повідомляє видання "Інформатор".
За словами економіста, нинішня політика фінмоніторингу знижує довіру населення до вітчизняної банківської системи. А відтак у країні відбуватиметься відтік коштів із фінустанов.
Банки масово обмежують операції клієнтам, блокують їхні рахунки та вимагають від громадян підтвердження джерел надходження коштів. Проте Андрій Новак переконаний, що така фінансова політика в умовах війни є недоречною. Адже значна частка операцій, які можуть бути заблоковані у межах фінмоніторингу, пов’язані з гуманітарною допомогою та підтримкою армії.
Ба більше, на думку експерта, посилення контролю над переказами та рахунками підприємців і населення не здатне ефективно наповнювати держбюджет. Андрій Новак переконаний, що державі натомість варто звернути увагу на офшори, контрабанду на митниці, податкові "скрутки" та фіктивне відшкодування ПДВ.
"Фокус уваги я би радив і уряду, податковій і Національному банку через фінмоніторинг сконцентрувати саме на цих чотирьох дуже великих корупційних напрямках... а не на ФОПах і фізичних особах", — наголошує експерт.
Андрій Новак додає, що посилення контролю над фінансами ФОПів та населення, а також загроза розкриття банківської таємниці здатні знизити довіру до банків. А це призведе до утворення певної тіньової фінансової системи в країні.
"Результатом буде тінізація. Щоб не світити перед фінмоніторингом, люди будуть передавати гроші готівкою, в конвертах через водіїв і через провідників у поїздах. От до чого будуть спонукати ці дії", — застерігає аналітик.
Нагадаємо, банки перетворюють пільгове кредитування для військових та їхніх родин на фінансову пастку.
