Творці нейромереж, нобелівські лауреати та провідні економісти забили на сполох через стрімкий розвиток штучного інтелекту. Близько 200 експертів, серед яких є й ті, хто досить скептично ставився до загроз, пов'язаних із ШІ, опублікували спільне звернення, у якому попередили, що нові технології можуть не лише стати потужним рушієм економічного зростання, а й спровокувати безпрецедентні зміни на світовому ринку праці.
Про це повідомляє видання The New York Times.
Відповідний документ отримав назву We Must Act Now ("Ми маємо діяти зараз"). На думку його авторів, уже впродовж наступних десяти років можливості штучного інтелекту можуть зрости настільки, що його вплив на економіку перевершить ефект промислової революції. Одним із негативних наслідків цього стрімкого процесу може стати масштабне посилення глобального безробіття.
Під цим зверненням поставили підписи майже дві сотні авторитетних фахівців. Серед них — 15 лауреатів Нобелівської премії, головні економісти компаній OpenAI та Anthropic, співзасновник Anthropic Джек Кларк, колишній керівник Google Ерік Шмідт, а також венчурний інвестор Вінод Хосла.
Важливою особливістю заяви стало те, що до неї долучилися навіть експерти, які раніше не поділяли гучних прогнозів щодо революційного впливу штучного інтелекту. Зокрема, документ підтримали професори Массачусетського технологічного інституту Дарон Аджемоглу та Саймон Джонсон. Обидва експерти є лауреатами Нобелівської премії з економіки 2024 року.
Попри те, що Дарон Аджемоглу й надалі не поділяє найсміливіших прогнозів щодо можливостей штучного інтелекту, він визнає, що останні досягнення галузі змусили його переглянути оцінку потенційних ризиків для ринку праці. На його думку, якщо штучний інтелект зможе автоматизувати роботу так званих "білих комірців" так само масштабно, як свого часу промислові роботи трансформували виробництво, але зробить це в рази швидше, наслідки для економіки та добробуту людей можуть виявитися руйнівними.
Інший ініціатор звернення, економіст Стенфордського університету Ерік Бріньйолфссон, також звертає увагу на зміну настроїв серед науковців. Якщо раніше значна частина експертної спільноти сприймала подібні прогнози з обережністю, то сьогодні дедалі більше фахівців погоджуються, що швидкість розвитку штучного інтелекту значно випереджає готовність держав реагувати на його економічні наслідки.
"Я побоююся, що ми не будемо готові до цунамі, яке насувається", — наголосив учений.
Водночас підписанти заяви наголошують, що не розглядають штучний інтелект виключно як джерело загроз. Вони переконані, що в майбутньому ця технологія забезпечить різке зростання продуктивності праці, прискорить економічний розвиток і підвищить рівень життя, як це свого часу зробили парова машина, електрифікація чи персональні комп'ютери. Однак найбільш складним може стати саме перехідний етап, коли через автоматизацію стрімко втрачатимуть роботу мільйони офісних працівників. Адже системи соціального захисту та механізми підтримки безробітних можуть виявитися неготовими до таких масштабних змін.
У своєму зверненні автори закликають економістів, політиків і представників технологічного сектору вже сьогодні спільно вивчати потенційні економічні наслідки розвитку штучного інтелекту та шукати механізми, які дозволять використовувати його для посилення людських можливостей, а не для їхньої заміни. Водночас документ не містить конкретних пропозицій щодо майбутньої державної політики.
На переконання Бріньйолфссона, одним із найважливіших завдань зараз є створення точніших методів оцінки впливу штучного інтелекту на економіку та зайнятість. Науковець наголошує, що через дефіцит якісних даних фахівці поки що не можуть достеменно визначити, наскільки активно ШІ вже витісняє людей із робочих місць і які професії опиняться під найбільшим ударом.
Нагадаємо, попри рекордні темпи розвитку відновлюваної енергетики, глобальні викиди парникових газів не лише не скорочуються, а й продовжують зростати. Передусім така тенденція зумовлена бурхливим розвитком штучного інтелекту.
