Українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах стали однією з найболючіших проблем для Кремля від початку повномасштабної війни. Атаки не лише пошкодили ключові підприємства паливної галузі, а й спричинили дефіцит бензину та дизелю в десятках регіонів Росії.
Про це пише The Wall Street Journal.
Україна б’є по основі російської паливної системи
За даними видання, від весни українські сили здійснили десятки ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Під атаки потрапили всі десять найбільших нафтопереробних заводів РФ, якщо оцінювати їх за виробничими потужностями.
Аналітики оцінюють, що нині з експлуатації виведено понад 25% російських нафтопереробних потужностей. Для країни, яка значною мірою залежить від стабільної роботи паливного сектору, це стало серйозним ударом як по економіці, так і по внутрішній логістиці.
Дрони дістають дедалі далі
Україна використовує для таких операцій дедалі ширший арсенал далекобійних безпілотників і ракет. Деякі цілі розташовані на відстані понад 2400 кілометрів від українського кордону.
Серед таких об’єктів WSJ згадує нафтову інфраструктуру в районі Омська. Це демонструє, що українські далекобійні можливості вже виходять далеко за межі європейської частини Росії.
Наслідки ударів були настільки масштабними, що дим від пожеж на НПЗ фіксували навіть супутники. Відео вибухів і загорянь активно поширювали самі росіяни в соцмережах, попри заборону влади публікувати кадри з місць атак безпілотників.
Чому Росії важко швидко відновити НПЗ
Експерти зазначають, що українські удари спрямовані не просто по території заводів, а по критично важливих технологічних установках. Саме вони забезпечують переробку нафти й виробництво пального.
Частина такого обладнання створена із застосуванням західних технологій. Через санкції та обмеження на імпорт високотехнологічної продукції Росії складно швидко замінювати пошкоджені компоненти.
Це робить наслідки ударів тривалішими: навіть якщо пожежу гасять швидко, повернення заводу до нормальної роботи може займати значно більше часу.
Паливна криза вийшла далеко за межі фронту
Після ударів по НПЗ у Росії виник дефіцит бензину та дизельного пального. У різних регіонах почали утворюватися черги на автозаправках, а влада була змушена вводити обмеження на продаж пального.
Станом на кінець червня, за даними WSJ, такі обмеження діяли вже у 56 регіонах Росії. Проблеми з пальним фіксували не лише поблизу фронту, а й у районах, розташованих далеко від України.
Це свідчить, що удари по НПЗ впливають не лише на військову логістику РФ, а й на повсякденне життя всередині країни. Дефіцит пального б’є по транспорту, аграрному сектору, промисловості та цінах.
Українські удари виявили слабкість російської ППО
The Wall Street Journal зазначає, що кампанія проти російської нафтової інфраструктури показала вразливість системи ППО РФ. Російська протиповітряна оборона тривалий час будувалася передусім для боротьби з літаками та балістичними ракетами.
Натомість масовані атаки безпілотників створюють для неї інший тип загрози. Дрони можуть летіти на великі відстані, змінювати маршрути та атакувати об’єкти хвилями, що ускладнює їх перехоплення.
Один із небагатьох напрямків, який оцінили у США
WSJ підкреслює, що удари по російській енергетичній інфраструктурі стали одним із небагатьох напрямків українських дій, які отримали публічну позитивну оцінку з боку президента США Дональда Трампа.
Для України ця кампанія має одразу кілька цілей: послабити економічні можливості Росії, ускладнити забезпечення її армії пальним і створити внутрішній тиск на Кремль.
Війна дедалі відчутніше повертається на територію самої Росії. І якщо Москва роками атакувала українську енергетику, тепер її власна паливна система також стала вразливою до далекобійних операцій.
Нагадаємо, у ніч на вівторок, 14 липня, дрони вдарили по двох НПЗ у РФ та цілям в окупованому Донбасі.
