Мікроорганізми з п’ятитисячолітньої мумії “ожили”: відкриття, яке здивувало дослідників

Італійські науковці з центру Eurac Research повідомили про несподівані результати аналізу решток п’ятитисячолітньої мумії. Під час дослідження вченим вдалося виділити живі бактерії, гриби та інші мікроорганізми.

Про це повідомляє видання “В світі”.

Зразки для дослідження були відібрані з тіла крижаної людини Етці. Йдеться про мумію часів мідної доби, яку було знайдено у 1991 році в Ецтальських Альпах. Вік цих решток оцінюється приблизно у 5 300 років.

Для аналізу використовували зразки зі шкіри, фрагменти тканин і талу воду, що дозволило відтворити складну екосистему мікроорганізмів, яка колись існувала як на поверхні тіла, так і всередині організму Етці. Деякі знайдені кишкові мікроорганізми виявилися схожими з мікробіомом інших стародавніх людей. Проте вони майже не зустрічаються у сучасних людей.

Особливий інтерес викликали холодолюбні дріжджі роду Phenoliferia, Glaciozyma, Goffeauzyma та Mrakia. Ці мікроорганізми було виявлено у зразках, зібраних у 2019 році. Частина цих мікроорганізмів зберегла життєздатність навіть після тисячоліть перебування в умовах глибокого замороження.

“Ми фактично виростили дріжджі в лабораторії — культивували живі колонії зі зразків, узятих із тіла Етці. З колонією, що росте, не посперечаєшся”, — зазначив провідний автор дослідження Мохамед Сархан.

Науковці й раніше виявляли дріжджі у зразках з Етці. Отож знахідка не стала для них несподіванкою. Водночас цього разу особливу увагу привернув рівень їхньої біологічної активності. Якщо у 2010 році дріжджі Glaciozyma були присутні в незначній кількості, то до 2019 року вони фактично стали домінуючим компонентом серед виявлених культур. Така динаміка потенційно свідчить про їхнє розмноження, адже неживі або повністю неактивні клітини не здатні до реплікації.

Ще одним аргументом на користь потенційної життєздатності мікроорганізмів стали результати генетичного аналізу. У більшості випадків давня ДНК має виражену фрагментованість, проте у зразках, отриманих у 2019 році, довжина генетичних ланцюгів виявилася більшою, ніж у матеріалах, зібраних у 2010 році. Вчені вважають, що це може свідчити про активність клітинних процесів.

Водночас автори дослідження підкреслюють, що не вважають цей випадок унікальним явищем. На їхню думку, Етці радше є найбільш детально дослідженим прикладом подібного збереження. Аналогічні умови — низькі температури та обмежений доступ кисню — характерні не лише для Альпійського регіону, а й для інших територій, зокрема вічної мерзлоти Сибіру, Аляски та Арктики, а також торфовищ і високогірних льодовикових зон Південної Америки.

Дослідники висловлюють сподівання, що отримані результати стануть поштовхом для масштабнішого вивчення мікробіомів інших добре збережених давніх решток у різних регіонах світу.

Нагадаємо, вчені “пробудили” 40-тисячолітні мікроби та попереджають про ризик нової пандемії.