Південь України на межі водної кризи: науковці б’ють на сполох через наслідки підриву Каховської ГЕС

Підрив ворогом греблі Каховської ГЕС загрожує водною катастрофою для півдня України. Наразі науковці Національної академії наук України працюють над комплексним моделюванням можливих сценаріїв водної безпеки південних регіонів країни. Зокрема, дослідження враховують зміну клімату, стан аграрного виробництва, потреби промисловості та перспективи використання підземних вод.

Національна академія наук України оприлюднила перші результати масштабного дослідження наслідків знищення Каховської ГЕС, яке відбувається в межах державного замовлення Міністерства освіти і науки України.

До моделювання залучено фахівців різних напрямів — гідрологів, кліматологів, гідробіологів, геологів, економістів, спеціалістів із дистанційного зондування Землі та меліорації. Така кількість експертів дозволяє оцінювати ситуацію в широкому міжгалузевому контексті.

Як зазначають науковці, руйнування Каховської ГЕС має комплексні наслідки для півдня України. Катастрофа впливає на екологію, водопостачання, енергетику, промисловість, сільське господарство та економіку регіону. Відтак майбутні рішення мають охоплювати весь басейн Дніпра, а не обмежуватися відновленням окремого інженерного об’єкта.

Для прогнозування розвитку ситуації після втрати Каховського водосховища науковці розробляють цифрову платформу Dnipro-WEB. Ця система дозволить аналізувати зміни водності Дніпра, оцінювати ризики нестачі водних ресурсів, працювати з кліматичними прогнозами та моделювати наслідки різних сценаріїв управління водним господарством.

Проведені дослідження свідчать про стале потепління та поступове збільшення ризиків посушливих періодів на півдні України. На думку фахівців, майбутні проблеми із забезпеченням водою пов’язані не лише зі знищенням Каховської ГЕС, а й із довготривалими кліматичними процесами, які вже сьогодні викликають дефіцит води у регіоні. Отже, на думку науковців, інженерного відновлення Каховського водосховища буде недостатньо для вирішення проблеми.

Окремий напрям досліджень стосувався вивчення території, яку раніше займало Каховське водосховище. Використовуючи супутникові спостереження, науковці встановили, що навіть за найсприятливіших умов залишкові водойми накопичують лише близько 12% того обсягу води, який містило водосховище до його руйнування. Хоча ці водойми відіграють певну роль для місцевих екосистем, вони не здатні забезпечити потреби регіону у водопостачанні.

Серйозні наслідки фіксуються і для аграрної галузі. Найбільших втрат зазнала Херсонщина, де через окупацію та відсутність зрошення суттєво скоротилися площі сільськогосподарських угідь. Відповідно до результатів супутникового моніторингу, скорочення посівів окремих культур досягало 71–98%.

Одним із перспективних напрямів вважається використання підземних вод. Для семи ділянок у межах Нижнього Дніпра вчені провели оцінку запасів основних водоносних горизонтів і створили їхні математичні моделі. Попередні висновки свідчать про наявність значного ресурсу. Проте перш ніж почати використовувати воду з підземних джерел, необхідно провести додаткові дослідження, забезпечити контроль її якості та розробити механізми експлуатації водних ресурсів.

У деяких регіонах уже вдалося частково пом’якшити наслідки водної кризи. Зокрема, на Дніпропетровщині ситуацію з питною водою стабілізували завдяки будівництву нових водогонів. Натомість у Запорізькій області проблема залишається актуальною. На Херсонщині одним із найімовірніших ключових джерел води в майбутньому можуть стати саме підземні водні ресурси.

Після завершення досліджень науковці планують підготувати практичні рекомендації для органів влади. Вони мають стати основою оновленої політики управління водними ресурсами на півдні України, яка враховуватиме вплив кліматичних змін, потреби населення, інтереси аграрного та промислового секторів, екологічні обмеження, енергетичні потреби та економічну доцільність різних варіантів подолання кризи.

Нагадаємо, на людство, ймовірно, очікує майбутнє, де за воду доведеться воювати.