Експерти попереджають про подальше зростання вартості хліба. Вже у 2026 році ціни на хлібобулочні вироби можуть зрости приблизно на чверть.
Про це в ефірі “День.LIVE” повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
За словами аналітика, на частку борошна у загальній вартості готового хліба припадає менше ніж 25%. Основний фінансовий тиск формують інші витрати.
"Усі інші складові — це енергоносії, логістика, оплата людської праці. І відповідно, коли ми перебуваємо у війні, то логістика, оплата праці та енергоносії є значно дорожчими за сировину", — розповідає експерт.
Також, як зауважує Денис Марчук, важливу роль у ціноутворенні відіграє валютний курс. Значна частина обладнання, комплектуючих та інших матеріалів для хлібопекарської галузі закуповується за кордоном, а всі контракти прив’язані до іноземної валюти.
“Хлібозаводи закуповують усі свої елементи, пов'язані з виробництвом, тобто це імпортна продукція, яка потребує обладнання, і тому контракти укладаються у валюті. Тому будь-які коливання (долара та євро, — прим. ред.) здорожують процес безпосередньо самого виробництва”, — наголосив представник ВАР.
Додатково посприяти зростанню цін може підвищення вартості електроенергії та газу. У разі подорожчання енергоносіїв виробники будуть змушені переглядати ціни на продукцію.
"До 2026 року ми будемо бачити подорожчання хліба в середньому на 25%. Уже пів року цього року в межах місяця ціна на хліб зростала на 1,5–2%", — зазначає Марчук.
Прогнозує зростання цін на хліб і експерт Борис Шестопалов. Аналітик зауважує, що навіть високий урожай не зможе повністю стримати подорожчання. Адже виробникам нині доводиться самостійно вирішувати значну частину проблем, пов’язаних із забезпеченням стабільної роботи виробництва.
“Йдеться не лише про енергетичну безпеку підприємств, а й про захист самої інфраструктури. Бізнес змушений вкладати додаткові кошти у закупівлю засобів РЕБ та співпрацювати із Силами оборони”, — пояснив експерт.
Він додав, що пекарські підприємства готові брати на себе додаткові кредитні зобов’язання, аби зберігати стабільність виробництва навіть в умовах війни.
“Постає необхідність забезпечити не лише власну енергобезпеку, а й фізичний захист енергетичної інфраструктури: потрібні додаткові кошти на закупівлю засобів РЕБ. Звісно, це також передбачає постійну співпрацю із Силами оборони та передавання такого обладнання їм на баланс”, — пояснює Борис Шестопалов.
Нагадаємо, на тлі невпинного зростання цін на все, і в першу чергу на їжу, деякі продукти у супермаркетах, навпаки, стали дешевшими.
