Нові працівники, спеціально завезені з-за кордону великим агрохолдингом, не витримали випробування українськими реаліями. Вони втекли з місця свого тимчасового проживання і не з’явилися на роботу після першого нічного обстрілу. Так завершився для української компанії перший досвід залучення трудових мігрантів.
Про це розповіла виданню Latifundist.com директорка з управління персоналом виробничого, логістичного та закупівельного напрямів МХП Діна Конограй.
Український агрохолдинг МХП ще у 2024 році розпочав ґрунтовно опрацьовувати питання залучення працівників з-за кордону, а перші іноземні фахівці прибули на підприємства компанії вже наприкінці 2025 року. Водночас стартовий пілотний проєкт продемонстрував: під час війни недостатньо лише оформити документи та організувати приїзд людей — ключовим викликом стає їхня адаптація до життя в українських реаліях.
У компанії пояснюють, що ще два роки тому почали системно досліджувати можливість найму іноземців через гострий дефіцит кадрів, який відчуває український бізнес, особливо аграрна сфера. За словами Конограй, тоді цей напрям фактично залишався неврегульованим: бракувало чітких механізмів, практичного досвіду та готових моделей роботи.
“На старті це була “сіра зона”: тема непопулярна, нерегламентована і без зрозумілих best practices в Україні. Фактично будували процес з нуля — через аналіз досвіду інших країн і практик власних міжнародних активів”, — зазначила Конограй.
Перша спроба виявилась для компанії тим самим млинцем, який вийшов грудкою. До України приїхали семеро іноземних працівників, яких планували залучити до виробничих процесів. Проте після першої масштабної нічної атаки частина людей самовільно залишила місце проживання та перестала виходити на контакт.
Через це компанії довелося звернутися до служби зайнятості та міграційних органів. Згодом працівників вдалося розшукати, однак дозволи на працевлаштування анулювали для всієї групи учасників пілотного проєкту.
У МХП наголошують: досвід показав, що іноземного працівника недостатньо просто офіційно оформити та доставити в країну. Людей необхідно заздалегідь готувати до умов, які для більшості українців уже стали звичними.
Йдеться, зокрема, про повітряні тривоги, нічні ракетні атаки, звуки вибухів, перебої з електропостачанням, а також загалом життя та роботу в умовах повномасштабної війни. Додатковими труднощами стають культурні особливості та мовний бар’єр.
“Якщо для українців повітряні тривоги, відключення електроенергії чи життя в умовах війни стали частиною повсякденності, то для людей, які приїжджають з інших країн, це може бути сильним стресом”, — підкреслила Конограй.
Після невдалого старту компанія переглянула підходи до інтеграції іноземних працівників. Тепер адаптаційні зустрічі організовують не лише для новачків, а й для колективів, у яких вони працюватимуть. У МХП вважають, що це допомагає уникати конфліктів і непорозумінь, пов’язаних із різницею культур, мовними труднощами та різними уявленнями про робочий процес.
- Жахливий удар росіян по зупинці в Запоріжжі: є загиблі, серед поранених - діти (фото, відео)
- Поразка Росії може стати новим викликом для ЄС: чому Європа боїться завершення війни в Україні — The Telegraph
- Капітуляція чи шлях до дипломатії з агресором: Зеленський заявив про готовність заморозити лінію фронту
У компанії підкреслюють: ефективне залучення іноземних кадрів в Україні вимагає значно більшої уваги до психологічної та соціальної адаптації, особливо в умовах війни.
Нагадаємо, у Польщі почали масово звільняти з роботи українських лікарів, яких раніше туди активно запрошували.