Як керувати мільйонами IoT без доступу: досвід українського програміста Олександра Кидюка

За оцінками аналітиків, до кінця десятиліття кількість під’єднаних IoT-пристроїв у світі – від платіжних терміналів до медичних сенсорів і логістичних трекерів – досягне 30 мільярдів. Однак за стрімким зростанням IoT все ж криється парадокс: значна частина інфраструктури досі обслуговується за моделлю 20-річної давності.

Тож, аби оновити ПЗ чи встановити нові функції, інженеру все ще потрібно фізично дістатися пристрою. Для мереж, що налічують десятки й сотні тисяч терміналів, це пов’язано з величезними фінансовими витратами, ризиками безпеки й довготривалим впровадженням змін.

Наш співрозмовник – Lead Software Engineer й архітектор розподілених систем, переможець конкурсу Cases and Faces у номінації Achievement in IOT: Telecommunications Олександр Кидюк – фахівець, який саме працює над тим, щоб перевести управління IoT у повністю програмну модель, коли інфраструктура контролюється централізовано й безпечно.

Випускник КПІ, Олександр розпочав кар’єру в енергетиці. Але з часом його інтерес змістився до “цифри” й привів в IT, де він пройшов шлях від інженера автоматизації тестування до архітектора масштабних платформ, що працюють із мільйонами IoT-пристроїв.

Робота в міжнародній технологічній компанії GlobalLogic дала йому змогу зосередитися на створенні інфраструктурних рішень. Зокрема, Олександр Кидюк розробив масштабовану хмарну платформу для управління банківськими терміналами: система дає можливість з одного центру контролювати мільйони пристроїв по всьому світу без присутності інженерів.

Сьогодні цією унікальною розробкою користуються десятки великих міжнародних компаній.

– Олександре, ви починали як інженер-енергетик, а тепер ви архітектор IoT. Як так сталося?

– Я справді закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю “Електротехніка та автоматика” і навіть певний час проєктував енергетичну інфраструктуру. Оскільки в цій сфері активно використовується спеціалізоване ПЗ, я розглядав його не як користувач, а як інженер: намагався зрозуміти, як усе влаштовано, які є обмеження. Так поступово прийшов до самостійної розробки програмних систем.

– Але почали з автоматизації тестування.

– Так, спочатку я працював інженером із забезпечення якості автоматизації. Завдяки цьому досконало розібрався у процесах, вивчив архітектуру систем і принципи забезпечення якості. Загалом отримав технічну базу й розуміння, як створюються складні програмні системи. І водночас остаточно переконався, що мені цікаво створювати саме архітектуру систем.

– У GlobalLogic ви розробили проєкт Telecommunication Inventory Platform для корпорації-гіганта Ericsson. Що це і які значущі розробки ще були?

– Проєкт для Ericsson – це система обліку телекомунікаційного обладнання за станціями зв’язку. Моя розробка допомагає керувати інфраструктурою операторів зв’язку. З інших цікавих проєктів назву, мабуть, платформу хмарної міграції інфраструктури, де розробляються механізми безпечного переходу систем у cloud-середовище, і високонавантажену рекламну систему з аукціонною моделлю пріоритезації ставок, яка об’єднує рекламодавців і майданчики розміщення. Вважаю ці розробки значущими, адже вони дали мені змогу ще глибше зрозуміти масштабованість і відмовостійкість систем.

– Але все ж ваш головний продукт – платформа для управління POS-терміналами через SIM-карти. Сьогодні вашою розробкою користуються десятки найбільших компаній по всьому світу. А як з’явилася ідея такого ПЗ?

– Як зазвичай буває, із життя (сміється). Щоб оновити налаштування або встановити нові функції, традиційна модель обслуговування POS-терміналів і під’єднаних до інтернету “розумних пристроїв” потребує фізичного доступу до кожного пристрою. У розподілених мережах це загрожує дуже великими витратами на обслуговування й масштабування.

Моя система переносить управління такими пристроями у хмару та використовує сучасні методи шифрування для захисту даних. Це суттєво полегшує всі процеси.

– Як влаштована ваша система?

– Платформа об’єднує хмарну інфраструктуру, IoT-архітектуру та прикладну криптографію. Основний елемент – використання Secure Element у SIM-картах, який дає змогу безпечно керувати пристроями. Так забезпечується автоматизований онбординг пристроїв, динамічна генерація криптографічних ключів і віддалене встановлення аплетів. Тож пристрій залишається програмно керованим протягом усього життєвого циклу, навіть після встановлення в клієнта.

– Наскільки масштабованою є така архітектура?

– Система будується на мікросервісній event-driven моделі з горизонтальним масштабуванням. Кількість робочих сервісів збільшується залежно від навантаження на платформу. Це дає змогу обробляти десятки тисяч операцій одночасно й підтримувати мільйони пристроїв без зниження продуктивності.

– Як щодо безпеки в подібній інфраструктурі?

– POS-термінали й IoT-пристрої працюють із платіжними та корпоративними даними, тому архітектура має бути криптографічно захищеною. Для цього використовуються апаратні Secure Element, HSM-модулі для зберігання та захисту master-keys і захищені протоколи передавання даних.

– Як ваша платформа впливає на великий бізнес?

– Вона суттєво знижує операційні витрати, спрощує масштабування інфраструктури, дає змогу керувати мільйонами пристроїв. На її основі можна укладати контракти з глобальними постачальниками.

– Як мені відомо, зараз у межах роботи з GlobalLogic ви розробляєте для великої американської компанії систему віддаленого моніторингу серцевого ритму. Чим унікальний цей проєкт?

– У цій розробці технології безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів. Ми створюємо систему, яка передає дані ЕКГ майже в режимі реального часу й автоматично аналізує їх. Такий підхід набагато швидше виявлятиме критичні стани й пришвидшить кардіодіагностику.

– Цього року ви стали членом найбільшої міжнародної асоціації розробників-організаторів хакатонів Hackathon Raptors. Як це вплине на вашу роботу?

– Hackathon Raptors не лише організовує хакатони. Багато соціально важливих проєктів створено й реалізовано під її патронатом. Тож членство тут радше потрібно розцінювати з практичного погляду – на рівні швидких рішень і прототипів.

Такий підхід дисциплінує й постійно тримає у професійному тонусі. Плюс нетворк. Це ж реальна можливість безпосередньо спілкуватися з інженерами, архітекторами та їх продуктами з різних країн і компаній, зокрема з тими, хто вже працює з високонавантаженими системами й складними ШІ-рішеннями. Такі контакти дуже впливають на якість власних проєктів.

Окрім того, у Hackathon Raptors можна аналізувати й працювати над реальними завданнями. Ініціативи цієї асоціації виходять за межі типових комерційних проєктів, а це, безумовно, розширює професійну оптику, дає змогу працювати не лише на бізнес-результат, а й на ширший технологічний контекст.

– Який результат для вас головний у вашій роботі?

– Для мене важливо створювати системи, які стають частиною інфраструктури. У більшості випадків вони непомітні кінцевому користувачеві, але саме вони забезпечують стабільну роботу величезних цифрових екосистем. Коли моя архітектура дає змогу мільйонам пристроїв працювати безпечно та ефективно – це і є для мене головний професійний результат.