Як Україна змінює правила гри, масштабуючи використання наземних роботів на фронті

У Силах оборони України розглядають можливість масштабнішого використання наземних роботизованих систем на фронті. Йдеться про те, що вже у 2026 році такі комплекси можуть виконувати до 30% завдань на найскладніших ділянках, замінюючи військових. Про це повідомляє Politico з посиланням на командира підрозділу НРК NC13 Третьої штурмової бригади Миколу Зінкевича.

За його словами, наземні роботизовані комплекси вже активно використовуються українськими військовими і поступово змінюють підхід до ведення бойових дій. Вони виконують широкий спектр завдань: доставляють боєприпаси, евакуюють поранених, ведуть розвідку, знищують укріплення противника, проводять диверсії в тилу та встановлюють мінні поля.

"Доставлення важливих вантажів, евакуація поранених, ведення спостереження на відкритій місцевості, руйнування ворожих укріплень, диверсійні операції в тилу ворога, встановлення мінних полів - все це зараз виконується наземними роботизованими системами", - зазначив Зінкевич.

У виданні наголошують, що такі технології можуть серйозно змінити характер війни - подібно до того, як свого часу це зробили поява пороху або розвиток танків. Уже зараз, за оцінками Politico, українські дрони фактично перетворили 50-кілометрову зону біля лінії фронту на небезпечну територію для російських військ, а на морі допомогли завдати суттєвих втрат Чорноморському флоту РФ.

Використання роботизованих систем дозволяє зменшити втрати серед особового складу, що особливо важливо в умовах тривалої війни та складнощів із мобілізацією. Водночас у матеріалі зазначається, що Росія також нарощує використання подібних технологій, зокрема у логістиці та евакуації.

Військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков порівнює впровадження роботів із технологічною революцією початку ХХ століття. Водночас він застерігає, що це не означає зменшення ролі людини у війні, яка залишається ключовою.

Самі військові також підкреслюють, що роботи мають брати на себе найнебезпечніші завдання, тоді як піхота виконуватиме більш складні та спеціалізовані місії.

"Ми працюємо над тим, щоб основний удар брали на себе роботи, а піхота стала елітним спеціалізованим підрозділом, який виконуватиме ті завдання, з якими не можуть впоратися роботи. Адже так чи інакше, люди все одно залишаються основою армії", - пояснив Зінкевич.

Як зазначає Politico, на початку повномасштабної війни українське командування обережно ставилося до таких технологій через нестачу підготовлених операторів. Однак ситуація змінилася після того, як кілька бригад успішно протестували НРК у бойових умовах.

За даними Міністерства оборони, у першому півріччі 2026 року планують закупити 25 тисяч наземних роботизованих систем - це вдвічі більше, ніж за весь попередній рік.

Серед прикладів таких розробок видання наводить комплекс TerMIT від української компанії Tencore. Це гусеничний робот, здатний перевозити до 400 кг вантажу, рухатися зі швидкістю до 15 км/год і працювати на відстані до 40 км.

"Один TerMIT встиг встановити понад 1500 протитанкових мін, перш ніж росіяни знищили його за допомогою багатьох безпілотників FPV", - розповів співзасновник компанії Максим Васильченко.

Водночас головною проблемою залишається нестача фінансування і виробничих можливостей. Попит на такі системи швидко зростає, але не завжди вдається його повністю покрити. Уряд запевняє, що працює над цим питанням, а також залучає підтримку європейських партнерів.

Раніше ми розповідали, як фронтовий кіт врятував пораненого бійця та наземний дрон: подробиці дивовижної історії 92-ї бригади.