В Україні готується масове знесення хрущовок. Як один із варіантів, депутати раніше розглядали реновацію цього житлового фонду. Але тепер вони дійшли висновку, що це недоцільно, і в цьому немає ніякого сенсу. Отже, хрущовки будуть зносити, а на їхньому місці зведуть сучасні житлові новобудови. Правда, влада поки що не знає, що робити із мешканцями будинків, які йдуть під знесення.
Своїм баченням великої житлової революції поділилася в ефірі День.Live голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Хрущовки, які були збудовані ще за радянських часів та взагалі зводились як тимчасове житло, вже давно застаріли як морально, так і фізично, каже депутатка. Разом із тим, більшість цих житлових п’ятиповерхівок знаходиться у центрі міст. Вони псують сучасний урбаністичний пейзаж, тоді як девелопери вимушені зводити новобудови на околицях міст, що значно збиває їхню ціну.
Однак, за словами Шуляк, не це головне. Головне, що більшість цих старих будинків вже давно знаходяться в аварійному стані.
"Сьогодні питання реконструкції не в пріоритеті… аварійних хрущовок багато", — заявила депутатка.
Саме тому уряд має намір відмовитись від програми реновації такого житла, оскільки це дуже затратно і зовсім не рентабельно. Отже, хрущовки просто будуть зносити і на їхньому місці виростатиме сучасне дороге елітне житло.
Куди подінуть мешканців хрущовок?
Це найбільше питання. І є ще одне — як отримати згоду мешканців будинку на його знесення? Адже одностайності у цьому питанні навряд чи вдасться досягти. Хтось погодиться на знесення, спокусившись на обіцянки отримати навзамін краще житло. А хтось не погоджуватиметься до останнього. Адже немало людей звикли до цього району проживання, або нещодавно вклали гроші у ремонт своєї хрущовки, або просто з цим будинком у них пов’язано немало зворушливих спогадів.
І хоча, відповідно до законопроекту, який лобіюють у Верховній Раді, для знесення будинку не потрібна буде згода усіх його мешканців, та все ж заручитися згодою потрібної кількості власників квартир, буде непросто.
Друге питання — куди подіти мешканців хрущовок? Адже, поки для них збудують альтернативне житло, їх потрібно буде кудись відселити. А це — неабияка технічна проблема. Треба мати це резервне житло для відселення жителів хрущовки. А у міст зазвичай немає такого резервного житлового фонду. І тим більше нині, коли в Україні налічуються мільйони внутрішніх переселенців.
Отже, все це — дуже копіткий і неймовірно затратний процес. Та якщо у парламенті є потужне лобі, яке вже продавило цей законопроект у першому читанні, то очевидно девелопери вже давно все підрахували і вважають цю справу вигідною.
Чому це може бути вигідно для забудовників?
По-перше, до усіх цих старих будинків вже давно підведені всі комунікації. Тобто - приходь, будуй і займайся лише комунікаціями всередині будинку. А те, що має бути "в землі", вже давно там є, і на його підведення не потрібно буде витрачати грошей.
По-друге, на цьому місці вже десятки років стояв житловий об’єкт, отже вибивати новий дозвіл на житлове будівництво не доведеться. Досить буде лише «освіжити» той, що є.
По-третє, більшість хрущовок знаходиться або в центрі міст, або в добре обжитих мікрорайонах із розгалуженою інфраструктурою та доступністю до міських транспортних вузлів. Це також грає одну з вирішальних ролей.
Отже, девелопери недарма "поклали око" саме на цю забудову.

Чому це може бути не вигідно для жителів хрущовок?
Можна не сумніватись, що будівельний бізнес разом із місцевої владою (а в багатьох випадках це одне й те саме), зрештою доб’ється права на знесення конкретного будинку. Де дрібним підкупом, де обіцянками, а де й погрозами. Найбільш наївні мешканці хрущовок повірять у те, що їм дадуть нові квартири в елітній багатоповерхівці, яка виросте на місці їхнього знесеного будинку. Звісно, що ніхто їм там нічого не дасть. Не для того забудовник ублажав місцеву владу, щоб віддати дороге житло якимось злидням із хрущоб.
Отже, варіант з альтернативним житлом десь на околиці міста — більш реалістичний. Але і його ще треба побудувати. До того ж, кращого житла ніхто не дасть. У кращому разі дадуть рівноцінне, але вже не в центрі міста, а десь на його задвірках.
Крім того, є велика небезпека на етапі тимчасового відселення мешканців хрущовки. Їм, звичайно, пообіцяють, що таке проживання тимчасове, і що якийсь час доведеться потерпіти незручності. Однак є велика ймовірність, що це тимчасове житло може стати постійним. Забудовник не встигне/не зможе/не захоче будувати житло на заміну. І жителі колишньої хрущовки назавжди застрягнуть між двома "світами" - того, що буы, і того, що не склався.
Ба більше, їм навіть не дозволять приватизувати це тимчасове житло, бо воно ж тимчасове. Та й на нове, навіть якщо його дадуть, навряд чи вони зможуть оформити право власності. Адже новий житловий кодекс фактично скасовує безоплатну приватизацію житла.
- Україна бере Крим у "логістичну облогу" та повертає контроль над півостровом: ISW пояснив нову стратегію
- Жахливий удар росіян по зупинці в Запоріжжі: є загиблі, серед поранених - діти (фото, відео)
- Поразка Росії може стати новим викликом для ЄС: чому Європа боїться завершення війни в Україні — The Telegraph
Та все ж, будівництво нового житла на місці того, яке вже своє віджило - об’єктивний процес. І, очевидно, неминучий. Однак із врахуванням нашої вітчизняної корупції, це ще й дуже ризикований процес. Адже на кожному з його етапів небагаті мешканці хрущовок ризикують бути обдуреними та просто викинутими на узбіччя життя. А для більшості з них їхні малогабаритні квартири — єдина нерухомість, що їм доступна, та єдиний їхній якір у цьому світі.
Нагадаємо, українців попередили про значне підвищення цін на нове житло. Вони можуть зрости майже на третину.