Антарктида тривалий час вважалася нейтральною територією, на якій відбувалися хіба що наукові дослідження. Однак нині континент поступово втрачає такий статус і стає новою точкою геополітичної напруги. Держави вже готуються до запеклої боротьби за нього.
Про це повідомляє видання T4.
Зростання уваги з боку великих держав до континенту зумовлене чималими ресурсами, які нині приховані під товщею криги. Їхня вартість уже оцінюється у трильйони доларів. І хоча поки що ці ресурси недоступні для видобутку, льодовики Антарктиди стрімко тануть. А відтак континент у майбутньому може перетворитися на поле битви.
Антарктида є частиною колишнього суперконтиненту Гондвана. Отож її ресурсний потенціал можна порівняти з Австралією та Південною Америкою. Відповідно до даних Геологічна служба США континент багатий на залізо, вугілля, мідь, золото та платину.
Ба більше, у надрах континенту знаходяться безпрецедентні запаси вуглеводнів. Як зазначає у своїх звітах Науковий комітет з антарктичних досліджень, лише під шельфом приховано приблизно 500 мільярдів барелів нафти та газу. Для кращого розуміння, запаси таких країн, як Кувейт або ОАЕ, є суттєво “скромнішими”.
Водночас нині діє Протокол про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику. Цей документ забороняє видобуток на континенті. Однак уже у 2048 році може відбутися його перегляд.
“Антарктида — це останній ресурсний фронтир планети. Ми перебуваємо в унікальній історичній точці, де танення льодовиків робить недосяжне раніше багатство технічно доступним, а термін дії міжнародних заборон на видобуток невпинно добігає кінця. Це створює ідеальний шторм для майбутнього геополітичного протистояння”, — зауважує експерт із полярної політики Алан Геммінгс.
- Жахливий удар росіян по зупинці в Запоріжжі: є загиблі, серед поранених - діти (фото, відео)
- Поразка Росії може стати новим викликом для ЄС: чому Європа боїться завершення війни в Україні — The Telegraph
- Капітуляція чи шлях до дипломатії з агресором: Зеленський заявив про готовність заморозити лінію фронту
Наразі ж відбувається активний розвиток “зеленої енергетики”. Проте впровадження таких технологій потребує рідкоземельних металів. Отож з кожним роком цікавість держав до Антарктики лише зростає. Зокрема, США, Китай та РФ останнім часом масштабують власні мережі антарктичних станцій. Такі кроки перелічених держав уже розцінюються як стратегічне позиціонування.