Частина українців ризикує втратити бронь від мобілізації з 1 квітня: що зміниться

В Україні готуються до чергового етапу цифрового оновлення мобілізаційних процедур, Зокрема, із квітня 2026 року система бронювання військовозобов’язаних почне працювати за новими правилами, що передбачають автоматичну перевірку даних між державними реєстрами. 

Про це в коментарі для Новини.LIVE розповіла адвокатка, кандидатка юридичних наук Анна Даніель.

Йдеться про запуск постійного обміну інформацією між реєстром Оберіг, Податковою службою та Пенсійним фондом. Завдяки цьому держава зможе оперативно визначати, чи відповідає бронювання вимогам законодавства та чи не використовується воно для приховування фіктивного працевлаштування.

За словами Даніель, система автоматично аналізуватиме кілька ключових параметрів:

• Розмір зарплати - чи відповідає він критеріям, встановленим для підприємств, що мають статус критично важливих.
• Сплату ЄСВ - бронювання скасовуватиметься, якщо роботодавець має борги або якщо працівник фактично не отримує заробітну плату.
• Формування штату - чи не перевищує кількість заброньованих військовозобов’язаних дозволений відсоток (зокрема, 50% або інший визначений норматив).

Адвокатка пояснила, що такі зміни закріплені спільним наказом Мінекономіки та Міноборони, який регламентує цифрове бронювання через портал Дія.

Даніель зазначає, що нова модель має очевидні переваги: скорочення черг, зменшення корупційних ризиків та прозорість процесу відстрочок. Водночас вона визнає й зворотний бік - уникнути контролю стане значно складніше, адже Оберіг автоматично отримуватиме інформацію про податки, медичні дані та перетин кордону.

Нагадаємо, Україна входить у весну 2026 року з оновленою логікою мобілізації: базові правила призову лишаються сталими, але держава робить акцент на гнучкості та безпечнішій підготовці військових. Пріоритет надається резервістам, ветеранам і фахівцям дефіцитних спеціальностей, тоді як новобранці проходять кількамісячне навчання перед розподілом у підрозділи.

Паралельно в парламенті просувають ідею тримісячного адаптаційного періоду, який дозволить новим військовим увійти в службу без негайного потрапляння на передову. Призовний вік залишається в межах 25–60 років, а дискусії про його підвищення до 65 поки не виходять за рамки обговорень.