Євген Піотровський, Senior Software Engineer Throne Labs: як інженер з України створює системи для міст та міжнародних стартапів

Багато програмістів будують кар'єру за одним сценарієм: навчання, перша робота, потім перехід з компанії в компанію всередині однієї індустрії. Однак є й ті, хто приходить у розробку з інших технічних сфер і з часом працює на стику різних галузей — від промисловості та фінтеху до AI-стартапів та інфраструктурних рішень.

Саме такий різнобічний досвід нерідко стає основою для технологічних проривів: фахівці з бекграундом у декількох індустріях бачать завдання ширше і здатні поєднувати підходи, які зазвичай не перетинаються. Один з таких інженерів — Євген Піотровський, Senior Software Engineer компанії Throne Labs.

За десять років він пройшов шлях від авіаційної інженерії до розробки програмних систем для міжнародних фінтех-проектів, AI-стартапів та рішень для міської інфраструктури. На різних етапах він займався архітектурою backend-систем, мобільних додатків та хмарної інфраструктури у командах, які працюють над продуктами з високим навантаженням та вимогами до надійності.

Сьогодні його робота пов'язана зі створенням програмних рішень для інфраструктурних продуктів, які використовуються у міському середовищі та потребують стабільної роботи в режимі реального часу. Досвід у різних технологічних доменах сформував у нього спеціалізацію на розробці систем без готових ринкових шаблонів від фінтех-платформ до IoT-інфраструктури. Сам він неодноразово працював у ситуаціях, коли стандартних рішень на ринку просто не існувало.

У статті про те, як складався цей професійний шлях, над якими продуктами він працював і як досвід у різних індустріях впливає на підхід до створення складних технологічних систем.

Нетиповий старт: перехід з аерокосмічної інженерії у розробку

Професійна кар'єра Євгена розпочалася в інженерній компанії, де він займався проєктуванням авіаційних компонентів та підготовкою технічної документації для виробництва. У процесі роботи він розробив макроси автоматизації, що дали змогу скоротити підготовку документації з трьох місяців до трьох тижнів. 

У 2016 році він повністю перейшов у розробку програмного забезпечення та почав працювати як full-stack розробник. Паралельно брав участь у інженерних змаганнях та хакатонах, включаючи NASA Space Apps Challenge та Int20h. Завдяки цьому сформувалася команда, з якою Євген згодом вийшов за межі разових завдань. Наступним кроком стало створення власної компанії.

Створення IT-компанії, фінтех-платформи та робота з GPU-інфраструктурою

У 2017 році він став співзасновником та технічним директором YOJJI. Компанія розпочиналася як невелика команда розробників, яка виконувала проекти у сфері фінтеху та мобільних сервісів, а потім поступово перейшла до роботи над власними продуктами. За кілька років штат зріс до приблизно 60 осіб, річний виторг досяг близько $2 млн.

Одним із ключових напрямів стала платформа міжнародних грошових переказів Valapay. Євген відповідав за технічну архітектуру: інфраструктуру, розраховану на багато користувачів, white-label-рішення для різних операторів та інтеграції з платіжними системами. За його словами, частину рішень доводилося впроваджувати без готових практик. Наприклад, контейнеризацію Docker команда використовувала вже в 2017 році, коли для фінтех-систем це було рідкістю. Згодом такі підходи стали галузевим стандартом. 

Наступний період був пов'язаний з роботою в AI-стартапі Jellibeans. Тут у 2021–2023 роках він займав позиції системного архітектора та технічного лідера. Команда розробляла рішення для індустрії моди на ранньому етапі розвитку генеративних моделей, коли стандартних хмарних інструментів для роботи з GPU практично не існувало. Фактично інфраструктуру доводилося збирати з нуля під конкретні задачі команди.

Інфраструктуру доводилося проєктувати з нуля. Євген займався системою автоматичного масштабування обчислювальних ресурсів та архітектурою обробки зображень, необхідною для запуску та тестування моделей. Це дозволило команді проводити експерименти та виводити прототипи у роботу ще до того, як на ринку з'явилися масові інструменти генеративного ШІ. На той момент подібні рішення лише починали з'являтися у відкритому доступі.

Поточна робота над міською інфраструктурою

З 2024 року Євген Піотровський працює Senior Software Engineer у Throne Labs — американській технологічній компанії, що розробляє рішення для міської інфраструктури. Продукт компанії — мережа інтелектуальних модульних санітарних просторів із цифровою системою управління — використовується у міському середовищі США та готується до масштабування перед чемпіонатом світу з футболу FIFA-2026. Компанія залучила близько $31 млн. інвестицій, а її технологічне рішення увійшло до списку TIME Best Inventions 2025.

У команді з більш ніж 90 співробітників він є одним із пʼяти інженерів, відповідальних за програмну частину продукту. Це означає участь у всьому технологічному стеку: від серверної архітектури до мобільних додатків та систем моніторингу. У зоні його відповідальності — backend-інфраструктура, веб-інструменти для операційних команд, мобільні програми (React Native) для користувачів та технічного персоналу, а також інтеграція з IoT-обладнанням (Internet of Things — пристрої, підключені до мережі для передачі даних у реальному часі).

Перед командою стоїть задача побудувати системи, які мають працювати безперервно у міському середовищі. Йдеться про обробку телеметрії з обладнання, контроль стану пристроїв, оновлення програмного забезпечення без зупинки сервісу та підтримку стабільності при високому навантаженні. Євген виконує міграції без downtime (без зупинки системи для користувачів), розробляє інструменти моніторингу та впроваджує практики безперервного деплою (continuous deployment), що дозволяє оновлювати систему кілька разів на день без втрати доступності.

Важливість цієї роботи визначається самим типом продукту. Це комплексна система, що поєднує фізичну інфраструктуру міста, хмарні сервіси та інтерфейси користувача. Подібні рішення вимагають високої надійності, оскільки використовуються муніципалітетами та інтегруються у міський простір. 

Open source та професійне визнання

Окрім комерційних продуктів, Євген Піотровський розвиває власні відкриті інструменти для інженерних команд. Один із них — сервіс моніторингу Peekaping. Це система для перевірки доступності веб-сайтів, API та серверної інфраструктури, яка дозволяє відстежувати збої, час відповіді сервісів і отримувати сповіщення про помилки. 

Peekaping використовують розробники та невеликі продуктові команди, яким потрібен швидкий спосіб контролювати роботу сервісів без складного налаштування. Інструмент підтримує перевірки за розкладом, повідомлення у месенджерах та базову аналітику стабільності. Частина користувачів перейшла на нього з комерційних сервісів через просту конфігурацію та можливість розгорнути систему на власному сервері.

Другий відкритий проєкт — Claude Code Subagents Collection. Це набір із понад ста спеціалізованих агентів для задач розробки: генерації коду, написання тестів, аналізу архітектури, підготовки документації та перевірки змін у репозиторіях. Архітектура передбачає роботу кількох агентів одночасно в межах одного проєкту, що дозволяє автоматизувати частину рутинних процесів у команді. Його використовують команди, які експериментують з AI-асистованою розробкою.

Проєкт також опублікований у відкритому доступі, має сотні зірок на GitHub і використовується як базова інфраструктура для експериментів з AI-асистованою розробкою. Його застосовують команди, що працюють із TypeScript-проєктами, CI/CD-процесами та системами перевірки коду.

У 2025 році Євген отримав статус IEEE Senior Member. Це один із рівнів членства в міжнародній інженерній організації IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers), який надають фахівцям із багаторічним досвідом роботи, підтвердженими технічними результатами та рекомендаціями інших членів спільноти. 

Раніше він також брав участь у міжнародних інженерних змаганнях і хакатонах, серед яких NASA Space Apps Challenge, де команда стала глобальним номінантом. 

Кар'єрний шлях, що включає досвід в аерокосмічній інженерії, фінтех-сервісах, AI-стартапах та IoT-проектах, сформував у Євгена спеціалізацію на створенні унікальних систем без готових ринкових шаблонів. Подібні траєкторії показують, що розвиток інженера не завжди є лінійним: перехід між різними галузями часто дає більш широку технічну базу та дозволяє працювати з комплексними інфраструктурними продуктами.