"Путін слабший, ніж був раніше": у Британії заявили про разюче співвідношення втрат України та РФ

Російська армія дедалі активніше залучає іноземних найманців, намагаючись компенсувати рекордні втрати на полі бою. Про це заявив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, повідомляє Bloomberg.

За його словами, Москва все частіше вербує громадян Індії, Пакистану, Непалу, Куби, Нігерії та Сенегалу, оскільки власних ресурсів для поповнення особового складу вже бракує.

Гілі наголосив, що співвідношення втрат між українськими та російськими силами, яке раніше становило приблизно 1 до 6, нині різко змінилося не на користь РФ.

"На окремих ділянках фронту на кожного загиблого українського військового припадає до 25 російських", - зазначив він.

За оцінками західних чиновників, таке зростання втрат у російській армії пов’язане, зокрема, з активнішим застосуванням Україною ударних дронів. У поєднанні з технологічним посиленням це створює додатковий тиск на російські війська.

Гілі підкреслив, що попри спроби Кремля демонструвати "невідворотний прогрес", реальна ситуація свідчить про зворотне:

"Путін намагається створити ілюзію стабільного наступу, але сьогодні він слабший, ніж раніше, і значно більше залежить від іноземних найманців".

Водночас Bloomberg зазначає, що російським силам вдалося просунутися на окремих напрямках, зокрема в районах Покровська та Мирнограда на Донеччині.

За оцінками Заходу, Росія може зберігати здатність вести бойові дії щонайменше до 2026 року завдяки масштабним вербувальним кампаніям, розгортанню військового виробництва та підтримці з боку держав, таких як Китай.

Нагадаємо, попри сподівання на зрушення, колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес не бачить шансів на завершення російсько‑української війни у 2026 році. Він наголошує, що Москва не зацікавлена в припиненні бойових дій і не піде на перемир’я без відчутного зовнішнього тиску.

Генерал підкреслює, що такого тиску зараз немає: Вашингтон, на його думку, не демонструє достатньої жорсткості, а Європу Кремль взагалі не сприймає як силу. Саме це дозволяє Росії затягувати конфлікт і продовжувати війну стільки, скільки їй вигідно.