З нового року українцям хочуть ввести новий податок

Українці масово замовляють товар з-за кордону, але вже в 2019 році отримувати міжнародні посилки стане проблематично і дуже накладно. Ось-ось в силу вступлять норми українського законодавства, за яким кожна четверта посилка повинна обкладатися ПДВ, митом та акцизним збором. Поштові оператори в шоці від нововведень. Адже відсутність механізму підрахунку посилок може зупинити весь імпорт товарів фізособами.

Нещодавно генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський підірвав інформаційне поле України нагадуванням про можливе з 1 січня 2019 року повне призупинення імпорту товарів українцями з-за кордону. А все тому, що без сплати податку одна людина зможе отримати лише три міжнародні посилки на місяць. При цьому сумарна вартість товарів у кожній з них не повинна буде перевищувати 150 євро. А, починаючи з четвертої, такі відправлення будуть обкладатися ПДВ, митом та акцизним збором. «Якщо її (норму про три посилки, – ред.) не скасують, встане весь імпорт. І на цьому все закінчиться. І це буде не відповідальність «Укрпошти»», - заявив Смілянський.

Дійсно, якщо обмеження вартості посилки діє давно як у нас, так і за кордоном, то обмеження щодо їх кількості – виключно українське ноу-хау. Наслідки таких обмежень не є оптимістичними – без розробленого механізму підрахунку посилок на одну фізособу, повноцінна робота митних пунктів пропуску пошти опиниться під загрозою, а аеропорт «Бориспіль» буде завалений міжнародними посилками.

На думку учасників ринку, саме ця норма загрожує «паралізацією» української митниці, вимиванню грошей з українського бюджету і негативними наслідками для економіки.

«Закон про «три посилки» не має механізму його виконання, тому наслідки будуть відчутні і для гравців поштово-логістичного ринку, і для українців, і для митників. Він також вплине на обсяги надходження посилок з-за кордону, ускладнить їх отримання для українців, буде витратним і для держави, і для всіх поштово-логістичних компаній», - відповіли в «Укрпошті».

До речі, саме національний поштовий оператор, частка якого на ринку міжнародної доставки, за оцінками експертів, досягає 40%, найактивніше скаржиться на нові законодавчі поправки.

«Митники просто не зможуть визначити, яка посилка четверта, і можуть перестати випускати відправлення за межі митного контролю, щоб не порушувати законодавство», - говорить у коментарі генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.

Не залишаються осторонь й інші учасники ринку. Побоювання національної компанії з приводу прийдешнього хаосу на пунктах митного контролю та складах поштових компаній поділяє оператор експрес-доставки «Нова пошта».

«Компанія не може спрогнозувати повною мірою вплив нового законодавства на діяльність митних органів, однак існують реальні побоювання щодо високої ймовірності зупинки ринку міжнародної доставки відправлень, як мінімум, на якийсь час. Ми поки не отримали прописаного алгоритму втілення нової норми, не розуміємо, хто і яким чином буде визначати четверту посилку, за якими даними ідентифікувати одержувача тощо», - зазначили в прес-службі «Нової пошти».

Більш того, поштові оператори, яким, ймовірно, доведеться компенсувати понесені фінансові витрати від введення нових обмежень, одноголосно заявляють про подальшому збільшенні тарифів для населення на міжнародну доставку.

«Даний законопроект призведе до суттєвого подорожчання послуг операторів доставки міжнародних відправлень і пов'язаного з цим зменшення кількості відправлень, що пересилаються в Україну з-за кордону», - вважають в «Новій пошті».

«Реалізація закону призведе до збільшення тарифів, якими оператори будуть компенсувати понесені фінансові витрати, і, відповідно, клієнт заплатить більше за одержання відправлень з-за кордону. Наслідком цього може стати фактичне знищення обсягів міжнародної доставки», - попереджають в «Укрпошті».

Згідно з попередніми розрахунками, лише на ІТ-складову для визначення тієї самої четвертої посилки, яку замовив протягом місяця українець, необхідно близько 150 млн грн.

«Поштово-логістичні компанії будуть мати значні витрати на збір, аналіз і перевірку даних для імпорту, для оформлення митних декларацій, впровадження системи реєстраційних номерів для нерегулярних імпортерів», - говорять в «Укрпошті».

Втім, не тільки поштові оператори вкрай незадоволені нововведеннями. Багато експертів вказують, що впровадження контролю за посилками обійдеться державі дорожче, ніж стягнення податків за кожну четверту посилку.

«Це дурна по відношенню до держави ініціатива. Вона призведе до банального вимивання бюджетних грошей. Адже її реалізація обійдеться державі набагато дорожче, ніж казна зможе отримати грошей. Це показують конкретні приклади інших країн», - розповідає експерт ринку, власник маркетингової компанії OSDirect Валентин Калашник.

Разом з тим, в країні поки не розуміють, хто саме повинен покривати витрати – оператори, Державна фіскальна служба, куди входить митниця, або держбюджет? Адже механізму контролю немає. Отже, і крайніх поки не знайшли. Хоча Ігор Смілянський вважає, що основні проблеми очікують саме митників у пунктах пропуску. Наприклад, аеропорт «Бориспіль». Хоча керівництво головних повітряних воріт країни так не вважає.

«Контроль за посилкою, третя вона чи четверта, виникає при митному очищенні. Там же виникає елемент контролю відповідним програмним забезпеченням. Все, що до нас приходить, ми передаємо «Укрпошті» або іншому оператору. Це точно не буде відбуватися в аеропорту «Бориспіль», це відбуватиметься у внутрішніх приміщеннях і складах поштових операторів та експрес-перевізників», - говорить перший заступник генерального директора міжнародного аеропорту Євген Дихне.

Невже і справді цю ініціативу неможливо втілити в життя в українських реаліях? Національний поштовий оператор відзначає, що однозначно відстежити, яка посилка для українця буде четвертої, вкрай складно. У компанії вважають, що посилки можуть бути ідентифіковані тільки через ідентифікаційний номер платника податків (ІПН). При цьому не існує механізму збору персональних даних із зарубіжних країн. Щоб його отримати, кожен клієнт має для кожної посилки заповнити дані ІПН на сайті ДФС або оператора доставки, але поки цієї інформації не буде, поштово-логістичні компанії повинні зберігати відправлення у себе.

«Однак оператори ринку не працюють за таким механізмом. У жодного оператора немає автоматизованої складської системи для зберігання такої кількості посилок і забезпечення механізму оперативного пошуку однієї ррозмитненої посилки серед великої купи інших нерозмитнених посилок», - говорять в «Укрпошті». Також незрозуміло, як цей реєстр працюватиме в некомп'ютеризованих відділеннях у селах.

Оператори і експерти переконані: не уникнути плутанини з точним часом приходу посилки. В Україні немає єдиного оператора, через якого посилки потрапляють на територію країни, їх близько двох десятків. Це додатково ускладнює роботу митниці, якій необхідно буде розібратися, через якого з перевізників прийшла четверта і наступні посилки.

«Десятки тисяч відправників по всьому світу від AliExpress і Amazon до дрібних продавців сувенірів повинні будуть вказувати єдиний ідентифікатор українського покупця. Очевидно, ніхто цього робити не буде. Без цього «виловити» всі посилки українського покупця не є можливим», - зазначив Валентин Калашник.

«Буде багато конфліктів. Споживач розрахував, що його посилка зайшла на територію України в минулому місяці, у базі для податкової вона, з технічних причин, буде врахована першого числа наступного місяця. Буде нарахований податок. Хто повинен його заплатити? Йдеться про дуже точну синхронізацію за часом декількох десятків поштових операторів. Технічно і організаційно це неможливо», - говорить експерт.

Не всі пам'ятають, але ці нові правила гри повинні були запрацювати ще з 1 січня поточного року. У грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила проект Закону «Про внесення змін у Податковий кодекс України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році». Новою редакцією Податкового кодексу, що отримала в народі назву «закон про три посилки», якраз і було введено вищезазначене обмеження, а саме звільнення від оподаткування лише перших трьох відправлень. Ініціатором законопроекту стала Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ).

Причому, ідея обмежити безмитні пересилання товару на територію України не нова. Роками раніше ця ж асоціація вже намагалася значно знизити ліміт на «пропускну» вартість товару до 22 євро. Міністерство фінансів навіть почало роботу над цим законопроектом. Але ініціатива канула в Лєту під хвилею критики, незважаючи на те, що лобісти апелювали до європейських норм.

За словами Ігоря Смілянського, неприпустимо порівнювати ринки в 500 млн осіб, як в Європейському Союзі, і в 40 млн в Україні, адже всередині самого ЄС ніяких обмежень на відправлення між країнами немає. До того ж, є поганий приклад Білорусі, де безмитний ліміт було скорочено з 200 євро до 22 євро.

Згідно з даними регіональних митних служб цієї країни, в результаті, обсяг імпорту дрібних пакетів (міжнародне поштове відправлення, яке зазвичай містить зразки товарів або невеликі предмети) від планових 24 млн штук зменшився до фактичних 12 мільйонів за період з січня по вересень 2016 року. При цьому в Білорусі спостерігається активізація «сірих» перевізників, які доставляють імпортні відправлення нелегальними каналами через Росію, де безмитний ліміт становить 1000 євро.

«Хочу ще раз підкреслити - ця ініціатива вкрай шкідлива державі з фінансової точки зору. Витрати на її адміністрування будуть на порядок вище, ніж зібраний додатково податок. Досвід США, Канади та інших країн, де, навпаки, піднімають поріг безмитного ввезення, тому підтвердження», - розповідає Валентин Калашник.

Що цікаво - дана ініціатива покликана нібито вирішити проблему з неконтрольованим потоком комерційних партій, які навмисне «розбиваються» і пакуються у посилки, оформлені на фізосіб. У підсумку, такі партії ввозяться на територію країни безмитно, надалі відправляючись на склади інтернет-магазинів і великих інтернет-ритейлерів.

«Заковика в тому, що ДФС не хоче виконувати свої обов'язки, протидіяти «схемним» ввозам, подрібненню комерційних партій і т.п. Тому Мінфін і Кабмін зайшли «з чорного ходу» і почали обмежувати кількість посилок, щоб вирахувати, де є подрібнення. Однак ДФС сама кришує ці схеми, навіщо їй їх руйнувати?», - прокоментував ситуацію експерт з правових питань дослідницького центру Case Ukraine Андрій Саварець.

За його словами, наприклад, близько 90% автозапчастин ввозиться в Україну у вигляді експрес-відправлень без сплати податків, хоча в магазинах вони коштують рівно стільки, наскільки законно ввезені. Також чимало випадків, коли у відправленнях виявляються наркотики або комплектуючі зброї.

«Якщо хтось використовує посилки для контрабандного ввезення, то норма про три посилки ніяк його не зупинить. Просто база липових одержувачів буде частіше змінюватися», - говорить Калашник.

За словами експерта, ДФС не хоче виконувати свої обов'язки, протидіяти «схемним» ввозам.

«Чесно кажучи, щоб побороти всіх цих «схемників», необхідний звичайний електронний документообіг, і щоб ДФС бачила, що відбувається на периферії: хто оформляється, чиї паспорти «гуляють», де існують «мертві душі», на яких розписують посилки. Необхідно посадити аналітиків, розробити кілька програм. А Мінфін намагається вирішити проблему несистемними кроками і, звичайно, натикається на опір від операторів і митників», - говорить Саварець.

Тільки після створення такого електронного реєстру можна впроваджувати обмеження, які не створюють незручності для громадян, але відсікають «схемників», які повинні нести відповідальність.

Нагадаємо, що указом державної митної служби № 728 від 2007 року, серед доручень ІТ-підрозділу, в тому числі, була розробка електронного журналу руху цих відправлень та узгодження формату передачі даних між митними органами й експрес-перевізниками. Однак все це діє тільки на папері.

Цікаво, що обмеження вартості товарів в одній посилці до 150 євро, схоже, нікого не лякають. Адже, як кажуть учасники ринку, середня вартість відправки на даний момент становить близько 27 євро. А ось кількісні обмеження посилок експертне середовище називає завуальованою спробою запобігти розвиток ринку e-commerce в Україні, а також монополізації внутрішнього ринку за рахунок державних коштів, боячись конкуренції з міжнародними товаровиробниками.

«Ініціатор лобіює інтереси імпортерів, яким, як кістка в горлі, право українців замовляти товари за кордоном за нижчими, ніж в Україні, цінами. Він зацікавлений в тому, щоб максимально ускладнити і закрити для українського споживача можливість купувати через інтернет за кордоном», - каже Валентин Калашник.

До речі, до Асоціації підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ) входить безліч офіційних дистриб'юторів та імпортерів продукції міжнародних брендів на територію України, в тому числі, ASBIS, MTI та інші, які терплять збитки у зв'язку з активним розвитком інтернет-торгівлі. А побоюватися адже дійсно є чого – вітчизняний ринок e-commerce нарощує об'єми до 30% щорічно, що робить його одним з найбільш швидко зростаючих у Європі.

Яскравий тому доказ – вже кілька років як українські маркетологи долучилися до американських традицій влаштовувати дні найбільш великих розпродажів у році – так звані «чорні п'ятниці». У 2017 році онлайн-рітейлери відзначили, що зростання замовлень збільшився до 2,5 разів, порівняно з роком раніше. При цьому, Україна активно відкриває для себе покупки в зарубіжних онлайн-магазинах – AliExpress, Amazon, eBay.

Приміром, якщо в 2014 році в Україну прийшло близько чотирьох мільйонів посилок, то вже минулого року таких виявилося тридцять мільйонів, загальною вартістю 900 млн дол. У поточному році вартість «прилетілих» відправлень оцінюють в 1,5 млрд дол.

«Е-соммегсе зростає і через кілька років обсяг електронної комерції складе близько 4 трлн дол, з яких близько 20-40% буде транскордонна торгівля», - говорить експерт Андрій Саварець. Саме з дистрибуторами зарубіжної продукції на території України працюють українські інтернет-магазини Rozetka, F.ua та інші.

Засновник інтернет-магазину F.ua Покотило Дмитро каже, що прийнятий закон про зміни у Податковому кодексі не позначиться на продажах торгових онлайн-майданчиків в Україні. «Ми самі не імпортуємо товари з-за кордону, ми їх отримуємо в Україні через офіційних дистриб'юторів. На імпортерах це не позначиться, тому і нас не торкнеться», - зазначив він.

При цьому, Покотило не виключає, що обмеження можуть призвести до гальмування розвитку ринку e-commerce.

Галас навколо закону, який ось-ось почне діяти, посилюється. У квітні екс-глава ДФС Мирослав Продан згадував про розробку якогось «програмного продукту» за допомогою якого буде здійснюватися контроль за поставками поштових та експрес-відправлень. Однак зараз у фіскальній службі, у якої вже новий керівник, відмовчуються, вважаючи за краще давати стримані коментарі: «Поки йде пошук рішення. Активно. З усіма учасниками процесу - учасниками ринку, Мінфіном, депутатами».

Судячи по всьому, що підтверджують і експерти, ніякого програмного механізму на митниці поки не придумали. А, разом з тим, є ще одна законодавча плутанина, яка грає на руку ДФС. Зміни, які стосуються нарахування податку на додаткову вартість, були внесені в Податковий кодекс, але при цьому чомусь забули внести відповідні зміни в Митний кодекс, де б була прописана процедура і питання щодо нарахування мита.

«Виходить, що Податковий кодекс для податківців, а Митний для митників. І ось саме на цих неузгодженнях й робитиметься саботаж», - зазначає Андрій Саварец. Якщо механізм відстеження четвертої посилки в найкоротші терміни не придумають, вже в період січневих холодів на пунктах митного оформлення поштової кореспонденції все зупиниться.

У поточній редакції закону будь-які ризики, пов'язані з неефективною роботою органів доходів і зборів або інформаційної бази даних ДФС фактично лягають на плечі поштових операторів та експрес-перевізників, які видають українцям на руки відправлення.

«Ця обставина може призвести до порушення прав як операторів доставки, так і одержувачів товарів, оскільки, за відсутності у поштового оператора або експрес-перевізника відповіді від органу доходів і зборів про порядковому номері відправлення конкретної фізичної особи (по будь-яким причин: не працює база даних, відсутній Інтернет тощо), такий поштовий оператор або експрес-перевізник буде змушений або безпідставно відмовляти людині у видачі відповідного відправлення, тим самим порушуючи його права як споживача, за що передбачено відповідні штрафні санкції, або платити митні платежі за свій рахунок», - говорить один з учасників ринку поштової логістики.

На жаль, вже не перший законодавчий «бажайстик» зводиться до того, що, в кінцевому підсумку, страждає саме простий споживач. Та, схоже, лише напередодні «митної катастрофи», ринок ліниво заворушився, незважаючи на те, що в його розпорядженні був цілий рік для пошуку рішення.

«Влітку була проведена серія робочих зустрічей учасників ринку з Міністерством фінансів і ГФС. Зараз іде пошук рішення, яке влаштувало б усіх - і державні органи, і операторів доставки і споживачів», - розповів один з операторів.

І все ж експерти впевнені, що закон так і не запрацює, оскільки ні уряд, ні митниця, ні оператори за рік не зробили ніяких кроків, а на носі – період, коли прийнято задобрювати електорат, а не злити. І якщо Кабмін буде тягнути до Нового року, а механізм відстеження четвертої посилки в найкоротші терміни не придумають, вже в період січневих холодів на пунктах митного оформлення поштової кореспонденції все зупиниться. Ось тільки навряд чи хтось наважиться доводити митницю до стану «паралічу» напередодні виборів.

Нагадаємо, в Україні зміниться модель зарахування податків.