Швидкість та надійність є провідними аспектами у військових комунікаціях та захисті території. У 21 столітті оптоволоконні технології стали справжньою революцією у сфері оборони та безпеки, де завдяки такому типу підключення військових систем зв’язку передача даних може відбуватися світлом через скловолокно, замість електричного сигналу.
Ми поспілкувалися з Іллею Бондарєвим, спеціалістом із розгортання мереж із України, що нині реалізує проєкти в США. Працюючи з оптоволоконними системами та створюючи власні методології їх встановлення, які відповідають BICSI guidelines, він уважно стежить за їхнім розвитком і вивчає їхнє застосування у військовій сфері.
Симбіоз технології та безпеки
– Ілле, яка на вашу думку роль оптоволокна у військовій індустрії 21 століття?
– Оптоволоконні технології здійснили реальний переворот мислення та практичного бачення у військах багатьох країн. Що раніше здавалося неможливим, зараз стало нормою. Через те, що у військовій сфері часто великі бюджети, а оптоволоконні системи дають надзвичайні можливості, утворився своєрідний симбіоз.
Оптоволоконні системи виявлення вторгнень перетворюють звичайний кабель у суцільну "нервову систему", яка може фіксувати найменші вібрації на відстані до 100 кілометрів. Очевидною перевагою є те, що такі системи можуть працювати в будь-які погодні умови, при цьому їх майже неможливо заглушити. Вони не мають "мертвих зон" і не потребують електроживлення по всій довжині. У підсумку, один кабель здатний замінити сотні окремих сенсорів.
Прорив у безпілотних системах
– Яке саме застосування оптоволокна у війську ви могли б виокремити?
– Думаю, найбільшим проривом стало використання оптоволоконних підключень у безпілотних системах. Замість передачі сигналу через повітря почали використовувати тонкий кабель зі скловолокна, який фізично з’єднує оператора з безпілотником. Тобто управління перейшло з радіоефіру у закритий фізичний канал, де дані передаються світлом і не випромінюються назовні.
Через активну радіоелектронну боротьбу попередні системи поступово втрачали ефективність. Інженери постійно шукали способи захисту сигналу, але це було як ходіння по колу. Оптоволоконні з’єднання змінили ситуацію, бо усунули саму причину проблеми – якщо сигнал не передається через ефір, його неможливо заглушити традиційними засобами. Тепер достатньо підключити оптоволоконний кабель довжиною до 500 км – і безпілотник може стабільно виконувати свою місію навіть у зоні активних перешкод.
Нова гонка озброєнь
– З якими викликами стикаються інженери під час впровадження оптоволокна в умовах підвищених ризиків або бойових дій?
– Наразі інженери намагаються зрозуміти, як боротися з подібними технологіями, якщо вони будуть використані противником. Ця технологія показала себе настільки ефективно, що питання тепер лише в тому, яким чином їй можна протидіяти. І це питання досі не вирішене.
Інфраструктура як основа безпеки
– Чи могли б Ви сказати, що якість і архітектура мережі передачі даних сьогодні напряму впливають на національну безпеку?
– Я вважаю, що вся інфраструктура комунікаційних мереж безпосередньо впливає на безпеку будь-якої країни. Насамперед це зв’язок. Один із найгірших кризових сценаріїв у кризових ситуаціях – відсутність можливості комунікації. Логістика держави, банківська система, лікарні – це все перебуває під загрозою. Без зв’язку не може функціонувати жодна структура, його активно використовують військові й цивільні. Тому критично важливим є впровадження оптоволоконних систем. На відміну від бездротових, їх неможливо заглушити електромагнітним імпульсом. А від мідних кабелів вони різняться меншою вразливістю до фізичного пошкодження.
Невидима війна майбутнього
Розмова з Іллею Бондарєвим підкреслює надважливу роль технічних спеціалістів, як і інших залучених професіоналів, у побудову й зміцнення безпеки держави.
Оптоволоконні технології у військовій сфері впливають на захист території, керування повітряними системами, координування дій та забезпечення роботи критичної інфраструктури. Ілля зазначає, що виклики досі є. Необхідно працювати над вдосконаленням уже готових систем та над пошуком способів протидії їм. Ця постійна робота над покращенням технологій та розумінням їхніх слабких місць – природна частина еволюції військових систем.
Аналіз спеціаліста допомагає краще зрозуміти важливість розвитку технологічних процесів, які впливають на ситуацію в Україні в умовах повномасштабного вторгнення. Війна продемонструвала, що якість інфраструктури зв’язку та стійкість мереж займають ключове місце в системі національної безпеки,додатково визначаючи майбутні перспективи розвитку військової сфери. Для забезпечення цієї стійкості необхідно залучати експертів, чиї інженерні підходи формують сучасні стандарти побудови мереж і здатні підвищувати їхню надійність в умовах ризиків.
