У серпні 2021 року на судні True Love, що курсувало Північною Атлантикою, могла б статися серйозна аварія, яка призвела б до зіткнення з іншим судном. Протягом тижня напруга в системі електровиробництва і постачання енергії показувала нестабільні показники, під загрозою зупинки опинилася система охолодження двигуна. Другий інженер судна Сергій Бернацький виявив цей аномальний розподіл навантаження і з’ясував, що до коливань призвела несправність у розподілі навантаження та керуванні генератором.
Запобігти аварії інженеру допоміг ретельний аналіз і чітке розуміння алгоритмів керування і сучасного програмного забезпечення. У цьому матеріалі розглянемо, як змінюється професія механіка під впливом цифровізації, чому діагностичні платформи з аналізом даних змінюють підхід до обслуговування техніки, які нові ризики виникають у транспортних системах і яким має бути навчання морського інженера нового покоління.
Що врятувало судно від аварії
Коли Сергій Бернацький відстежив проблему в роботі генератора, це захистило судно від втрати маневреності, ризику зіткнення та потенційної шкоди навколишньому середовищу. Він виявив приховану несправність у логіці розподілу навантаження та захисту генератора і неочевидне обмеження в контурі його охолодження. Без сторонньої допомоги і без заходу судна в порт Сергію вдалося вирішити проблему через тимчасову переконфігурацію системи і перенастроювання процесу запуску генератора, що і стабілізувало температуру двигуна і запобігло повному відключенню електроенергії. Інцидент стався в умовах втрати маневреності лайнера і ризику зіткнення з іншим судном.
Інженерні рішення, впроваджені паном Сергієм Бернацьким у відповідь на ці надзвичайні ситуації, не спрацювали б настільки ефективно, якби не досконале знання цифрових систем і вміння інтерпретувати їхні показники. Діагностичні платформи з аналізом даних у реальному часі змінюють саму сутність роботи механіка – відмову корабельних систем можна передбачити ще до того, як вона призведе до зупинки транспорту.
“Для цього недостатньо знати лише “залізо” і вміти ремонтувати те, що зламалося, бо океан не вибачає подібних помилок. Досконале знання ПЗ дозволяє визначити першопричину несправності і побачити її задовго до факту самої помилки”, – коментує Сергій.
Він розробив проактивний метод діагностики, заснований на порівняльному аналізі експлуатаційних параметрів: поведінка системи під різними рівнями навантаження, температурою та параметрів вузлів зв'язку на судні. Саме цей підхід дозволив йому виявити ранні ознаки механічних та електричних несправностей за допомогою розширеної діагностики ще до того, як вони призвели до серйозних наслідків.
Нові загрози для безпеки суден
Сучасні судна оснащені надскладними комплексами відстеження всіх показників і параметрів. Для механіків це спростило контроль його стану, водночас – додало нових викликів, про які інженери минулого покоління навіть не замислювалися. Системи моніторингу на кшталт Kongsberg K-Chief, Wartsila UNIC або ABB Ability Marine Pilot збирають дані з сотень датчиків по всьому судну, відстежують температуру, тиск, вібрації, споживання палива, навантаження на генератори в режимі реального часу. Але без розуміння принципів їх роботи ці дані залишаються для команди просто цифрами.
“Одна з головних проблем сучасного формування команд – її основу складають інженери, що пройшли свою підготовку ще в минулому столітті. Коли мова заходить про цифрові системи керування і програмне забезпечення, багато механіків старого покоління відчувають складнощі”, – додає він.
Механіки старшого покоління здобували кваліфікацію в епоху, коли судновий двигун був суто механічним агрегатом. Сьогодні той самий двигун керується електронним блоком управління з десятками параметрів, які потрібно інтерпретувати через спеціалізоване програмне забезпечення – MAN B&W Engine Room Simulator або Wartsila RT-flex Engine Control. Щоб зрозуміти принципи їхньої роботи, потрібні місяці навчання і тривала практика.
З іншого боку – молодші механіки із технічними дипломами, але часто без морського досвіду.
“У молодих інженерів є і шанси, і можливості сформувати рідкісний тип нового фахівця, який поєднує інженерне мислення з практичним розумінням роботи суднових систем у критичних умовах”, – коментує Сергій і додає, що навчав своєї методики персонал судна True Love після того, як йому вдалося запобігти аварії. Ефективність його підходу була настільки очевидною, що його метод згодом перейняли інші механіки та персонал машинного відділення на судні. Навіть після його переходу на іншу посаду інженери використовували ті ж принципи раннього виявлення несправностей, порівняння тенденцій параметрів та аналізу системи.
Як навчити механіка майбутнього
Сергій Бернацький регулярно навчається через професійні інженерні платформи і спеціалізовані курси з діагностики та електронних систем. Він аналізує реальні аварійні випадки зі своєї практики та з морської інженерії, щоб розуміти нові типи відмов і адаптувати протоколи реагування. Поглиблені елементи цих програм, він впевнений, повинні бути включені в навчальні програми, а саме: інженерна механіка та термодинаміка, електроніка та системи керування, програмна діагностика та аналіз даних, кібербезпека транспортних систем, аварійні інженерні протоколи, практичні симуляції реальних несправностей. Методика реагування, розроблена Сергієм, відповідає цим параметрам і дає молодому поколінню механіків інструменти і знання для реагування на кризові ситуації на морі.
