В Україні запуск другого рівня пенсійного забезпечення знову ризикує залишитися лише в планах. Якщо на торішньому перегляді пенсійних правил особисто наполягав прем'єр Володимир Гройсман, мовляв, якщо законопроект не приймуть, він звільниться, в цьому році про введення другої пенсії, накопичувальної, в публічній площині не згадують.
Мінсоцполітики після вивчення досвіду інших країн повинно було презентувати проект: як зобов'язати українців відкладати гроші на другу пенсію, де вони будуть зберігатися, і хто буде ними займатися. Однак замість цього у відомстві запропонували ввести "професійне страхування" тільки для тих, чия спеціальність входить в списки важких і шкідливих робіт.
Встигнути до кінця року розробити регулювання, обговорити новий законопроект і прийняти його влада вже не зможе, впевнені експерти. Фактично обіцянка "другої пенсії" залишиться лише обіцянкою, а пенсійна реформа завершиться "ремонтом" старої солидарки.
Накопичувальні пенсії (другий рівень) в умовах складної демографічної ситуації можуть стати порятунком від злиденної старості. Навіть з середньою зарплатою, а це близько 8 тис. грн, пенсія за діючими правилами буде лише на рівні 1,8 тис. грн. Це майже на 1 тис. менше, ніж фактичний прожитковий мінімум.
Популярні зараз
В Україні очікується масштабне підвищення заробітних плат
Мінус 50% від пенсії: стало відомо, кому обмежать виплати
В Україні офіційно з'явилася професія домробітник: Рада ухвалила закон
Соцопитування: що українці збираються робити, якщо війна затягнеться
Працюючі українці, в тому числі ті, хто непогано заробляє, фактично прирікають себе на злиденну старість. Виправити цю ситуацію можна лише одним способом - ввести другий рівень системи.
Перший рівень, який діє зараз (солідарний) можна порівняти зі скринькою з пожертвами. Щомісяця кожен працюючий поповнює її приблизно на 19% своєї зарплати, а потім приходить Пенсійний фонд, вигрібає все до копійки і роздає пенсіонерам. Того, що платимо із зарплат, не вистачає, тому Пенсійний фонд добирає ще й з держскарбниці. І якщо хоч один платіж затримується, частина українців сидять без пенсії. Так було в кінці липня, коли стався розрив: пенсії вже час платити, а внески із зарплат ще не надійшли на рахунок. І мільйони пенсіонерів в результаті отримали виплати з запізненням на один-два тижні.
Накопичувальний рівень (другий) - скринька, в якій будуть зберігатися гроші, чекаючи старості своїх вкладників. Причому, щоб заощадження не з'їла інфляція, їх будуть інвестувати в цінні папери, депозити, фондовий ринок, нерухомість і т. д. З одного боку, це дасть ресурс українській економіці, а з іншого - забезпечить українців безбідною старістю.
До запуску другого рівня підключилася Нацкомісія з цінних паперів, група народних депутатів, профільні експерти, уряд, учасники ринку пенсійного страхування. Пропозиції напрацювали, але, робота фактично зупинилася.
Ще влітку Кабмін повинен був внести розроблені пропозиції, але не зробив цього. А, судячи з проекту бюджету, напередодні виборів влада більше цікавлять діючі пенсіонери, а не економічно активна частина населення. Дефіцит бюджету Пенсійного фонду збільшили на 15,5 млрд грн - з 141 до 166,5 млрд грн. Хоча ще кілька років тому Гройсман обіцяв до 2024 року повністю ліквідувати "дірку". Поки вона тільки росте.
"Закон передбачає, що з 1 січня 2019 року реформа повинна заробити. Більш того, це була умова прийняття реформи 2017 року, яка була прийнята в жовтні. Це означає, що нам сказали неправду. І ті, хто говорив, що вони виконають це зобов'язання, вони нас, м'яко кажучи, обдурили", - впевнена експерт у сфері пенсійного забезпечення Галина Третьякова.
Як розповідає наш співрозмовник в уряді: експерти МВФ дуже обережно ставляться до ідеї зобов'язати державу відповідати ще й за накопичувальні пенсії. Мовляв, система поки ще нестабільна, багато ризиків і якщо раптом накопичувальний фонд збанкрутує, відшкодовувати втрати доведеться державі. А це - величезні витрати. Якщо ж повністю відсторонитися від накопичувальних пенсій і передати заощадження в приватні фонди, є ризик того, що гроші просто пропадуть".
Навіть у США, де система працює багато років, нечисті на руку керівники корпорацій регулярно попадаються на крадіжці пенсійних накопичень. В Україні, де ще не сформувалася система противаг і не вироблений механізм виявлення та притягнення до відповідальності, такий ризик буде значно вище.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зазначає: ризик, що гроші "не доживуть до пенсії своїх власників є і у випадку, якщо їх довірять державі.
Ще один важливий аргумент - якщо ввести накопичувальні пенсії з 1 січня 2019-го, як це зазначено в законі, працюючим не старше 35 років доведеться додатково платити з зарплати від 2 до 7%. Платити вони почнуть вже з наступного року, а накопичувальні пенсії отримали б у кращому разі через 15 років. Фактично, для багатьох українців такий платіж означав би ще один податок. Щоб пояснити працюючим, що гроші у них не забирають, що вони будуть примножуватися, забезпечать їх безбідну старість - по-перше, мало часу; а по-друге - недостатньо ресурсів.
Хоча в минулому році, коли пенсії підвищили, це нововведення супроводжувалося широкою інформаційною кампанією. Про те, що всі майбутні пенсії урізали і через 10 років тільки половина 60-річних зможе вийти на пенсію вчасно, чиновники промовчали, але зате дуже детально описали механізм осучаснення. Листівки з інформацією про пенсійну реформу прийшли навіть тим, кому на пенсію ще дуже нескоро.
Питань про те, як працюватиме накопичувальний рівень, поки більше, ніж відповідей. Досі остаточно не прийнято рішення: чи створять єдиний державний фонд, або ж гроші будуть накопичувати у приватних фондах, чи буде це централізована система – коли всі заощадження потрапляють в один "котел", або ж децентралізована – коли кожен може вибрати, кому довірити кошти, доведеться збільшити навантаження на заробітну плату, або ж перерозподілять ті надходження, які є зараз.
Нагадаємо, що підвищення пенсій в Україні пройде в два етапи.