Риболовля є улюбленим дозвіллям багатьох українців. Однак, вирушаючи до річки, громадянам варто пам'ятати, що навіть звичайний відпочинок із вудкою може завершитися значними фінансовими витратами. Якщо рибалка порушить встановлені законодавством вимоги або залишить собі рибу, яка не досягла дозволеного розміру, йому доведеться не лише сплатити штраф, а й компенсувати збитки, завдані рибному господарству.
Про це повідомляє видання "Судово-юридична газета".
Чинне законодавство дозволяє безкоштовно займатися любительським рибальством на водоймах загального користування. Однак продаж такої риби заборонений. Тобто рибалка має використовувати вилов лише для власних потреб. Водночас громадяни під час риболовлі повинні суворо дотримуватися вимог законодавства, адже за окремі порушення передбачено не тільки адміністративну, а й кримінальну відповідальність.
Які знаряддя лову заборонені законодавством
Відповідно до правил любительської риболовлі в Україні заборонено використовувати:
- електровудки;
- остроги;
- павуки;
- раколовки;
- драчі;
- ятері;
- волоки;
- топтухи;
- сітки;
- вибухові та отруйні речовини.
Застосування таких засобів лову вважається порушенням вимог природоохоронного законодавства та може мати юридичні наслідки. Вирушаючи на риболовлю, рибалка повинен мати при собі документ, що посвідчує особу, а також пристрій для вимірювання довжини риби або раків. Це необхідно для того, щоб одразу перевірити, чи відповідає вилов установленим мінімальним розмірам і чи дозволено його залишати.
Як визначити, чи відповідає улов установленим нормам
Держрибагентство наголошує, що для окремих видів водних біоресурсів законодавством визначено мінімально допустимі розміри. Якщо виловлена риба або рак не відповідають цим вимогам, їх необхідно одразу й максимально обережно повернути у водойму.
Щоб правильно перевірити улов, важливо знати правила його вимірювання. Довжину риби (за винятком скатів) визначають від кінчика рила із закритим ротом до початку середніх променів хвостового плавця. Річкових раків вимірюють по верхній частині панцира — від умовної лінії між серединою очей до кінця середньої хвостової пластини.
Для різних видів риби встановлено власні мінімальні розміри:
- сом європейський — від 80 см;
- білий амур і товстолоб — від 60 см у дніпровських водосховищах та 40 см в інших водоймах;
- щука — від 50 см;
- судак звичайний — від 42 см;
- лящ і сазан (короп) — 35 см у дніпровських водосховищах і 30 см в інших водоймах;
- білизна (жерех) — 30 см;
- сиг — 25 см;
- головень і чехоня — 24 см;
- синець — 22 см;
- лин, струмкова форель і рибець звичайний — 20 см.
Спеціальні правила діють для плітки та тарані. У дніпровських водосховищах дозволено залишати лише особин завдовжки від 18 см, тоді як на інших водоймах такі обмеження не встановлені.
Окремі вимоги стосуються й річкових раків. Мінімальний допустимий розмір для них становить 11 см у дніпровських водосховищах та 10 см в інших водоймах.
Рибалкам варто мати на увазі, що законодавство визначає мінімальну допустиму довжину, після досягнення якої дозволено залишати у вилові далеко не всі водні біоресурси. Водночас існують важливі винятки. Зокрема, представників Червоної книги України виловлювати заборонено за будь-яких обставин — незалежно від їхньої довжини, ваги чи кількості.
Якщо ж під час риболовлі випадково спіймалася риба або рак, що не відповідають установленим нормативам, їх необхідно без зволікань повернути у природне середовище. Перед цим улов слід обережно зняти з гачка, намагаючись не травмувати тварину. Дотримання цієї вимоги є не лише обов'язком рибалки, а й одним із ключових способів збереження популяцій водних мешканців.
Яке покарання передбачене за порушення правил рибальства
Недотримання вимог законодавства може обернутися для рибалки не лише адміністративною, а й, в окремих випадках, кримінальною відповідальністю. Також порушник зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані рибному господарству, причому компенсація нараховується за кожну незаконно виловлену особину.
Сума відшкодування залежить від виду риби:
- форель — 7 225 грн;
- сом — 5 117 грн;
- сазан (короп) — 3 706 грн;
- товстолоб і білий амур — по 3 638 грн;
- судак — 3 587 грн;
- щука — 3 468 грн;
- окунь — 3 162 грн;
- лящ і білизна (жерех) — по 1 649 грн;
- лин і головень — по 1 598 грн;
- синець, чехоня, карась сріблястий та рибець звичайний — по 1 581 грн;
- плітка, краснопірка і плоскирка — по 1 564 грн.
Якщо ж порушник незаконно виловить річкового рака, розмір компенсації становитиме 3 332 грн за кожну особину.
Нагадаємо, лікарі й екологи закликають любителів відпочинку на воді утриматися від купання після сильного дощу. Стало відомо, чому це може бути небезпечним.
