Блискавка часто здається абсолютно непередбачуваною. Саме тому існує думка, що вона не б'є в одне й те саме місце двічі. Принаймні чимало людей переконані, що ймовірність такої події є надзвичайно низькою. Проте насправді електричний розряд, як і інші фізичні явища, підпорядковується певним законам. Саме тому одні об'єкти значно частіше опиняються під ударом блискавки, ніж інші.
Про це повідомляє видання "24 Канал".
Як виникає блискавка
Поява блискавки є завершальним етапом процесів, що відбуваються у грозовій хмарі. Хмара наповнена дрібними частинками льоду та води, які безперервно рухаються й зіштовхуються одна з одною. Під час таких зіткнень розділяються позитивні й негативні електричні заряди, а відтак накопичується енергія. Як пояснюють у BBC, цей процес триває, поки накопичена енергія не досягає певної критичної межі. У цей момент між хмарою та землею або між різними ділянками хмари виникає надпотужний електричний струм.
Коли відбувається електричний розряд, температура повітря за лічені миті піднімається майже до 10 тисяч градусів Цельсія. Настільки стрімке нагрівання змушує повітря миттєво розширитися, утворюючи потужну ударну хвилю. Саме її люди чують як грім.
З фізичної точки зору блискавка є процесом, під час якого природа "вирівнює" надлишок електричного заряду між хмарою, землею або різними ділянками атмосфери. Електричний струм не рухається хаотично — він завжди прагне пройти шляхом із найменшим електричним опором. Отож місце влучання блискавки не є випадковістю.
Чому блискавка найчастіше влучає у високі предмети
Під час грози найбільшу небезпеку становлять високі або загострені об'єкти. Блискавки часто влучають у поодинокі дерева, антени, щогли, телевежі, опори ліній електропередач, вершини пагорбів, гірські піки та будівлі зі шпилями.
Пояснюється це тим, що електричний розряд прагне пройти до поверхні Землі найкоротшим шляхом. Якщо на відкритій території розташований лише один високий об'єкт, саме він стає найбільш імовірною ціллю для блискавки, оскільки знаходиться ближче до джерела розряду. З цієї ж причини вершини височин значно частіше зазнають ударів, ніж долини або інші низинні ділянки.
Впливає на ймовірність удару й форма самого об'єкта. Як зазначають фахівці компанії AcuRite, яка спеціалізується на обладнанні для моніторингу довкілля, на загострених елементах концентрація електричного заряду є вищою. Тому саме такі точки створюють сприятливіші умови для виникнення електричного розряду й частіше стають місцем влучання блискавки.
Зазначені фізичні закономірності фактично спростовують твердження, що блискавка ніколи не влучає двічі в одне й те саме місце. Як зауважують фахівці NASA, якщо об'єкт є високим і відокремленим від інших, він може неодноразово ставати "ціллю" блискавки.
Підтвердженням цього є знаменитий хмарочос Емпайр-Стейт-Білдінг у Нью-Йорку. Відповідно до статистики, щороку в цю будівлю блискавка влучає в середньому приблизно 23 рази, що наочно спростовує популярне твердження про "один удар".
Водночас у NASA звертають увагу на ще одну закономірність: грозова активність значно вища над суходолом, ніж над океанами. Причина полягає у різній швидкості нагрівання поверхні. Земля накопичує тепло швидше за воду. Через інтенсивніше прогрівання тепле повітря активніше підіймається вгору. За таких умов атмосфера стає нестійкою, що сприяє формуванню грозових хмар і виникненню потужних електричних розрядів.
Нагадаємо, вчені попередили про загрозу нової хвилі руйнівних торнадо у США.
