На тлі публічних дискусій і протестів щодо можливої зміни головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського частина військових командувачів та експосадовців виступила на його підтримку. Вони закликають не допустити розколу в суспільстві під час війни та наголошують, що оцінювати роботу військового керівництва має президент України як Верховний головнокомандувач.
Заяви на підтримку Сирського з’явилися після хвилі критики на адресу головнокомандувача, а також після повідомлень про протести з вимогою його відставки. Про це повідомляє ТСН.ua.
Одним із тих, хто публічно висловився на підтримку військового керівництва, став командувач Десантно-штурмових військ генерал-майор Олег Апостол. Він заявив, що критика може бути професійною та аргументованою, однак публічне приниження військових командирів вважає неприпустимим.
"Особливо прикро чути безапеляційні оцінки від людей, які ніколи не віддавали бойових наказів, не брали на себе відповідальності за життя і здоров’я підпорядкованого особового складу та не ухвалювали рішень, від яких залежить доля підрозділу. Той, хто не відчував цієї відповідальності, не має морального права огульно засуджувати найвище військове командування - людей, які від початку війни разом із військом несуть її тягар, ухвалюють надзвичайно складні рішення та відповідають за них не словами, а власною честю, долею і життям", - написав Апостол.
Він також наголосив, що звинувачення на адресу командування мають бути не емоційними, а предметними. На думку Апостола, у час повномасштабної війни публічна образа честі та гідності представників найвищої командної ланки лише посилює внутрішню напругу.
"Критика може бути предметною, професійною та обґрунтованою. Але приниження, безпідставні звинувачення й публічна образа честі та гідності представників найвищої командної ланки є неприпустимими", - додав він.
Схожу позицію раніше висловив командувач Військово-морських сил ЗСУ Олексій Неїжпапа. Він заявив, що спроби розпалювати внутрішні конфлікти під час війни працюють на користь Росії. За його словами, сумніви у Збройних силах у такий період є небезпечними, а оцінку роботі головнокомандувача має давати президент.
Неїжпапа також закликав українців довіряти Силам оборони, підтримувати армію та зберігати єдність. Він зазначив, що попри складну ситуацію на фронті, російська армія не досягла своїх стратегічних цілей, а українське військо продовжує чинити спротив.
На підтримку Сирського виступила і колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр. Вона заявила, що головнокомандувач має військовий досвід, а його підходи до планування операцій вивчають серед військових країн НАТО. Маляр також відкинула "закиди" щодо "радянської освіти" Сирського, зазначивши, що він здобував сучасну військову підготовку вже в незалежній Україні та навчався за стандартами НАТО.
Водночас Маляр визнала, що українська армія потребує реформ і має внутрішні проблеми. Однак, на її думку, публічна кампанія з дискредитації військового керівництва під час війни може послаблювати обороноздатність держави.
Військові мають претензії до Сирського
Паралельно з цими заявами триває й критика Сирського з боку багатьох військових, ветеранів та громадських діячів. Зокрема, ветеран російсько-української війни Дмитро Козятинський в ефірі телемарафону висловив низку претензій до головнокомандувача ЗСУ. За даними медіа, він говорив про зіткнення старої радянської військової школи з новими підходами, а також критикував ситуацію довкола оборонних реформ і кадрових рішень.
Серед іншого Козятинський звинувачував Сирського у створенні так званих "кишенькових армій", використанні підрозділу "Скеля" як репресивного інструменту та інтригах, які могли бути пов’язані з відставкою міністра оборони Михайла Федорова.
Козятинський також заперечив твердження, що протести проти Сирського є проплаченими. Він назвав їх стихійною реакцією небайдужих громадян і попередив, що ігнорування таких настроїв може призвести до втрати довіри великої частини суспільства та військових до Генерального штабу.
Ми бачимо, що сискусія навколо Сирського дедалі більше виходить за межі суто військового питання. З одного боку, певна частина командувачів закликає не розхитувати армію під час війни та залишити кадрову оцінку президенту. З іншого - небайдужі українці вимагають змін у військовому управлінні, більшої технологічності, прозорості та відповідальності.
Поки що офіційного рішення щодо зміни головнокомандувача ЗСУ немає. Але сама публічна полеміка свідчить про зростаючу глибоку напругу навколо теми управління Збройними силами, реформ у секторі оборони та загальної довіри до вищого військового керівництва.
