Уряд визначив фінансовий маршрут країни на найближчі три роки, ухваливши нову Бюджетну декларацію. Головний стратегічний документ містить стримано-оптимістичний сценарій, який передбачає суттєве покращення безпекової ситуації та завершення активної фази війни вже наступного року. 

Очікується, що це підштовхне ріст економіки вище 5% з 2028 року. Про це пише Oboz.ua.

Проте для звичайних громадян із низькими доходами цей план готує складні випробування. Згідно з прогнозом, мінімальна заробітна плата буде зростати за таким графіком:

• 2027 рік: зростання на 10,4% - до 9 546 грн (зараз становить 8 647 грн);
• 2028 рік: зростання на 8,7% - до 10 377 грн;
• 2029 рік: зростання на 7,1% - до 11 114 грн.

Пастка бідності: цифри ростуть, купівельна спроможність падає

Попри номінальне збільшення виплат, реальний рівень життя українців із мінімальним доходом погіршиться. Головна проблема полягає в тому, що державна мінімалка вже давно відірвана від реальних цін.

Уже сьогодні фактичний прожитковий мінімум (вартість базового продуктового кошика та найнеобхідніших послуг в актуальних цінах) становить близько 12 000 грн. Це означає, що навіть після підвищення у 2027 році до 9,5 тис. грн, люди з мінімальним окладом офіційно залишаться за межею бідності. Їм просто не вистачатиме грошей на фізіологічне виживання.

Прірва між багатими та бідними збільшується

Інший тривожний тренд - стрімкий розрив між мінімальною та середньою зарплатами. Український ринок праці демонструє високі темпи адаптації: на кінець першого кварталу 2026 року середня зарплата в річному вимірі підскочила на 18%. Якщо цей тренд продовжиться, то за рік середня зарплата в країні сягне близько 35,7 тис. грн.

На цьому тлі закладені урядом соціальні стандарти виглядають дедалі слабшими. В Україні щороку знижується рівень мінімальної зарплати щодо середньої: якщо ще торік цей показник тримався на рівні близько 33%, то у 2027 році нова мінімалка складатиме усього 26,3% від середнього окладу по країні. Це навіть гірше, ніж було станом на травень 2025 року.

Таке стрімке падіння пропорції свідчить про те, що найменш захищені верстви населення біднішатимуть значно швидше, ніж відновлюватиметься решта економіки.

Чи є ці цифри остаточними

У Мінфіні наголошують, що Бюджетна декларація - це лише попередня "дорожня карта", а не остаточний закон. Через колосальну невизначеність, триваючі воєнні ризики та повну залежність від стабільності міжнародної допомоги, фінансові орієнтири постійно коригуються. До моменту затвердження фінальних річних бюджетів ці цифри ще можуть переглянути - і хочеться сподіватися, що в бік реалістичніших соціальних гарантій.

Нагадаємо, приховати гроші більше не вийде: податкова отримала дані про закордонні рахунки українців.