Дедалі більше галузей світової економіки страждає від кліматичних змін. Коли йдеться про глобальне потепління, науковці, політики та активісти часто згадують його вплив на аграрну сферу, медичну систему та міську інфраструктуру. Однак рекордно високі температури, які цього літа охопили європейські країни, виявили ще одну проблему, пов'язану з екстремальною погодою. Через аномальну спеку під загрозою опинилися центри обробки даних, від яких залежить робота сучасних нейромереж.
Про це повідомляє видання CNBC.
Як зазначив керівник міжнародного напряму будівництва страхової компанії Zurich Патрік Макбрайд, останні три роки показали, що екстремальні погодні явища стали найбільшим фактором ризику під час зведення центрів обробки даних у США. За його словами, частка фінансових втрат у цьому секторі через кліматичні аномалії вже перевищує 30% від їхнього загального обсягу.
"Суворі погодні умови більше не можна розглядати як фоновий вплив", — зауважує Макбрайд.
Паралельно змінюється і карта появи нових дата-центрів. Макбрайд повідомив, що у 2026 році близько 64% нових об'єктів будуються поза межами традиційних технологічних хабів. Серед регіонів, де нині зводяться центри обробки даних, — Західний Техас, Теннессі, Вісконсин та Огайо, де значно вищими є ризики торнадо, граду та потужних буревіїв.
Масштаби проблеми підтверджує і дослідження компанії First Street. Його результати свідчать, що майже чотири з п'яти світових центрів обробки даних працюють у районах, які перебувають у зоні потенційної небезпеки через повені, масштабні лісові пожежі, ураганні вітри або інші катаклізми, спричинені змінами клімату. Подібні природні явища здатні призвести не лише до тимчасового припинення роботи об'єктів, а й до суттєвого зростання витрат на страхування та відновлення обладнання.
"Питання не в тому, чи вплинуть кліматичні ризики на революцію цифрової інфраструктури. Питання в тому, як клієнти та зацікавлені сторони в галузі цифрової інфраструктури визначають, кількісно оцінюють та керують цими кліматичними ризиками в межах своїх відповідних допустимих значень", — зазначив керівник напряму цифрової інфраструктури компанії Marsh Risk Джо Масеяк.
Не меншою проблемою стає й зростання навантаження на енергосистему. Як повідомив генеральний директор компанії Rhizome Мішал Тадані, наразі на охолодження серверного обладнання припадає приблизно 40% усієї електроенергії, споживаної дата-центрами. А в періоди екстремальної спеки потреба в електроенергії для систем охолодження суттєво зростає.
Тадані звернув увагу, що найбільше навантаження на електромережі виникає саме в ті моменти, коли дата-центри потребують максимальної кількості електроенергії для охолодження обладнання. Саме в періоди аномальної спеки енергосистема працює практично на межі своїх можливостей, через що будь-яке додаткове споживання може створювати серйозні ризики. Як приклад експерт навів Турин, де цьогоріч через тривале підвищення температури перегрілися підземні силові кабелі, що призвело до низки аварійних відключень електроенергії. Водночас фахівець зауважив, що поява дедалі більшої кількості потужних центрів обробки даних лише посилюватиме навантаження на енергетичну інфраструктуру.
Технологічні гіганти вже змушені враховувати кліматичні виклики під час розвитку власної цифрової інфраструктури. Зокрема, у Microsoft повідомили, що нові дата-центри компанії проєктуються з урахуванням значно ширшого спектра погодних ризиків. А саме: проводиться ретельний підбір локацій, де розташовуватимуться об'єкти, резервування ключових інженерних систем і безперервний моніторинг їхньої роботи.
Не залишилася осторонь проблеми і Nvidia. Компанія переглянула підходи до охолодження серверів, що використовуються для роботи систем штучного інтелекту. У Nvidia повідомили, що оновлені технології дозволяють обладнанню стабільно працювати навіть із холодоносієм, температура якого сягає 45 градусів Цельсія. Крім того, інженери підрахували, що для скорочення витрат на охолодження приблизно на 4% достатньо підвищити температуру охолоджувальної рідини лише на один градус.
Нагадаємо, науковці вважають, що вже наприкінці XXI століття карта світу через кліматичні зміни виглядатиме зовсім по-іншому.
