З нового навчального року в Україні стартує пілотна програма реформи старшої профільної школи. Вона запрацює у 150 ліцеях і має стати першим кроком до великого переходу на нову модель навчання. Повністю система має змінитися з вересня 2027 року.
Головна ідея реформи - відійти від звичного підходу, коли учень просто навчається у своєму класі за визначеним набором предметів. Натомість у центрі має бути індивідуальний вибір школяра: які предмети вивчати поглиблено, який профіль обрати і в якому напрямку рухатися далі.
Про це заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова розповіла 24 Каналу.
Що зміниться для старшокласників
Нова модель передбачає, що учні старших класів більше не будуть жорстко прив'язані до одного профілю всередині класу. Замість цього ліцеї формуватимуть гнучкі навчальні групи.
Наприклад, якщо частина учнів хоче поглиблено вивчати ІТ, інші - біохімію, а ще хтось - право, школа зможе формувати окремі групи не за класами, а за інтересами. Тобто учні з однієї паралелі можуть навчатися в різних профільних групах.
Для школярів це означає більше свободи. Для ліцеїв - більше організаційної роботи. Доведеться інакше складати розклад, планувати навантаження вчителів, використовувати кабінети та лабораторії.
Як працюватиме "правило 8 учнів"
Одне з важливих нововведень - зниження мінімального порогу для відкриття профілю до 8 учнів. Це має допомогти відійти від ситуацій, коли профільний клас існує лише "на папері", а більшість дітей насправді не зацікавлена в обраному напрямі.
Тепер, якщо хоча б 8 учнів хочуть навчатися за певним профілем, ліцей зможе сформувати для них окрему групу. Це відкриває більше можливостей для невеликих закладів і дає шанс запускати не лише найпопулярніші напрями.
Вступ до ліцею і вибір профілю - це різні речі
У МОН наголошують: важливо не плутати два різні етапи. Перший - це конкурс при вступі до ліцею. Його проводитимуть лише тоді, коли охочих більше, ніж місць у закладі.
Другий етап - це розподіл за профілями вже всередині ліцею. Він потрібен тоді, коли на конкретний напрям, лабораторію або спеціалізовану групу претендує більше учнів, ніж заклад може прийняти.
Щоб уникнути плутанини, школярі зможуть вказувати кілька бажаних профілів у порядку пріоритетності. Якщо на перший варіант не вистачить місць або група не набереться, учня автоматично розглядатимуть на наступний обраний напрям.
Що мають робити ліцеї вже зараз
Заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова пояснює, що адміністраціям ліцеїв потрібно вже зараз готуватися до нової системи. Це не просто зміна назв класів чи косметичне оновлення розкладу. Фактично мова йде про іншу логіку управління школою.
"Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Втім, саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи", - заявила Кузьмичова.
Керівникам закладів радять аналізувати запити учнів 9-х класів, оцінювати готовність лабораторій і кабінетів до роботи зі змінними групами, а також дивитися на можливості міжнародних освітніх проєктів, зокрема DECIDE.
Для батьків така реформа означає, що вибір старшої школи стане важливішим. Доведеться дивитися не лише на розташування ліцею, а й на те, які профілі він реально може запропонувати.
Для вчителів це теж серйозна зміна. Навчання стане більш гнучким, а отже, педагогам доведеться працювати з групами, сформованими за інтересами учнів, а не просто з постійним класом.
У підсумку реформа має дати старшокласникам більше можливостей для свідомого вибору майбутньої професії або напряму навчання. Але для цього школам потрібно буде не просто "перейменувати" старші класи на ліцеї, а справді перебудувати свою роботу.
Нагадаємо, Кабмін виділив 1 млрд на шкільні їдальні: що зміниться з 1 вересня.