У Китаї розробляють технологію, яка в майбутньому може дозволити отримувати сонячну енергію безпосередньо з космосу та передавати її на Землю бездротовим шляхом. Над амбітним проєктом Zhuri, що перекладається як "У гонитві за Сонцем", працюють фахівці Сідяньського університету. Мета ініціативи полягає у створенні орбітальних енергетичних систем, здатних збирати сонячне випромінювання на геостаціонарній орбіті. Йдеться про відстань приблизно 36 тисяч кілометрів від Землі.
Про це повідомляє видання Interesting Engineering.
Наразі китайські науковці планують протестувати прототип системи на Землі. Для цього вчені закріплять куполоподібні дзеркала діаметром 4,8 метра на 75-метровій вежі та спрямовуватимуть концентровані сонячні промені на фотоелектричні модулі. Після генерації електроенергії система перетворюватиме її на мікрохвильове випромінювання, яке передаватиметься на приймальну установку. Там випромінювання знову трансформуватиметься в електричну енергію, придатну для подальшого використання.
Перші експерименти продемонстрували перспективність технології. Дослідникам уже вдалося бездротово передавати потужність у кілька кіловат на дистанцію понад 100 метрів. Крім того, система показала здатність одночасно забезпечувати енергією кілька рухомих об’єктів.
Водночас дослідники провели окремі експерименти із застосуванням лінз Френеля діаметром від двох до семи метрів. Такі оптичні елементи дозволяють підвищити ефективність системи.
Китай планує за допомогою подібних установок живити цілі населені пункти. Звісно, для втілення такого задуму на навколоземній орбіті доведеться розташувати значно масштабніші системи. Відповідно до підрахунків китайських учених, для створення космічної електростанції потужністю один гігават, якої вистачило б для живлення міста середніх розмірів, необхідно розгорнути дзеркала діаметром у сотні метрів.
Розробники наголошують, що космічні сонячні електростанції мають суттєві переваги над наземною генерацією. На орбіті щільність сонячного випромінювання у шість разів вища, ніж на поверхні Землі. До того ж така система не залежить від зміни дня і ночі, погодних умов, хмарності чи інших атмосферних факторів.
Однак, аби реалізувати такий проєкт, розробникам доведеться подолати низку складних технічних перешкод. Серед ключових завдань — створення масштабних конструкцій, які можна буде автоматично розгортати у космосі, забезпечення максимально точного наведення мікрохвильового променя та гарантування його безпечності для літаків, супутників і навколишнього середовища.
Отож повноцінні орбітальні електростанції поки що є довгостроковою метою. Натомість у коротшій перспективі такі технології можуть використовувати для бездротового постачання енергії супутникам на орбіті або для забезпечення електрикою майбутніх місячних баз, розташованих як на поверхні супутника Землі, так і на навколомісячній орбіті.
Нагадаємо, засновник Amazon пропонує прибрати заводи із Землі. Не виключено, що у майбутньому мільйонам людей доведеться працювати у космосі.
