Європейський Союз продовжує декларувати підтримку України, ухвалювати санкції проти Росії та говорити про необхідність послаблення економічної бази Кремля. Водночас енергетична статистика демонструє набагато складнішу картину: країни ЄС досі активно купують російський скраплений природний газ, а обсяги імпорту з окремих проєктів навіть зростають.
Як пише The Independent, попри повномасштабну війну та санкційний тиск російський СПГ не зник із європейського ринку. Навпаки, за даними аналітичної компанії Kpler, у період із січня по травень 2026 року до портів Євросоюзу надійшло 8,37 млн тонн скрапленого газу з проєкту "Ямал СПГ". Це на 17,9% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Особливо показовим є те, що Європа фактично стала головним напрямком для цього російського газу. За перші п'ять місяців року на країни ЄС припало 96,7% усього експорту "Ямал СПГ". Іншими словами, майже весь арктичний газ із цього проєкту пішов саме до держав, які публічно заявляють про підтримку Києва та необхідність посилення тиску на Москву.
Аналітики називають таку ситуацію стратегічною суперечністю. З одного боку, ЄС продовжує надавати Україні військову, фінансову та політичну допомогу. З іншого боку, через енергетичні закупівлі до російського бюджету й надалі надходять мільярди євро. Ці кошти залишаються важливим джерелом доходів для держави, яка веде війну проти України.
"Продаж СПГ безумовно корисний для Росії. І з огляду на те, що вона робить у цій війні, викликає розчарування той факт, що європейські країни все ще фактично роблять внесок у російський бюджет", - заявив керівник міжнародного напряму Центру нових євразійських стратегій Джон Лоу.
Ще виразніше ця залежність виглядає на прикладі травневих поставок. У травні 2026 року 23 із 25 газовозів "Ямал СПГ" прибули саме до європейських портів. Це становить 92% усього експорту проєкту за місяць і більш ніж на 20% перевищує торішній показник.
Одна з причин такої ситуації полягає в особливостях санкційного режиму. Формально Євросоюз поступово обмежує імпорт російського СПГ, але запроваджені правила залишають значні перехідні періоди. Лише у квітні почали діяти обмеження щодо короткострокових контрактів, укладених до червня 2025 року. Нові контракти на імпорт російського СПГ заборонені з березня 2026 року, однак уже підписані угоди ще певний час дозволяють продовжувати постачання.
Ключова проблема полягає в тому, що повна заборона довгострокових контрактів має набути чинності лише у 2027 році. Це означає, що російський газ і далі зможе надходити до Європи щонайменше протягом наступного року, навіть на тлі заяв про необхідність зменшення енергетичної залежності від Москви.
Експерти вважають, що ЄС втрачає важливий інструмент тиску на Кремль. На їхню думку, затягування із повною відмовою від російського СПГ створює в Москви враження, що європейські уряди не готові довести санкційну політику до кінця.
"Це створює в Москві відчуття, що європейцям насправді не вистачає сміливості закрутити гайки до кінця", - каже Джон Лоу.
Для України ця ситуація має особливо болючий вигляд. Поки українські військові стримують російську агресію, а удари по російській енергетичній інфраструктурі стають частиною воєнної стратегії Києва, окремі європейські держави продовжують закуповувати газ, який приносить доходи російському бюджету.
Додатковим фактором ризику залишається ситуація на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що можливе закриття Ормузької протоки на тлі кризи навколо Ірану може посилити занепокоєння щодо дефіциту енергоносіїв. У такому разі частина європейських покупців може спробувати збільшити закупівлі російського СПГ до того, як санкційні обмеження почнуть діяти повною мірою.
У підсумку виникає парадокс: політично Брюссель демонструє дедалі жорсткішу позицію щодо Москви, але енергетичні потоки показують, що Росія все ще залишається важливим постачальником для Європи. А отже, попри санкції та гучні заяви, російський газ продовжує бути джерелом прибутків для Кремля.
Нагадаємо, Нафтогаз отримав дозвіл на примусове стягнення $1,4 млрд з Газпрому в Казахстані.
