Росія хоче нового формату мирних переговорів. У Москві вважають, що пора переходити від періодичних і практично безплідних візитів тандема Віткоффа-Кушнера до безперервного переговорного процесу, яки відбуватиметься між робочими групами. Крім того, Росія тепер сама намагається якомога швидше завершити війну. Але є один нюанс, над яким зараз розмірковують у Кремлі.
Про те, що відбувається за високим кремлівським муром, і чи готова Росія до миру, йдеться у статті The New York Times.
У Москві дедалі відвертіше виказують невдоволення нинішнім форматом участі США у мирних переговорах. Російська сторона більше не зацікавлена в епізодичних візитах спецпредставника Дональда Трампа Стіва Віткоффа та чоловіка доньки американського президента Джареда Кушнера. Натомість Москва наполягає на системних переговорах.
За словами оглядача The New York Times Девіда Сенгера, джерела, знайомі з перебігом консультацій, стверджують, що Кремль прагне кардинальної зміни формату переговорів. Йдеться про робочі групи, регулярні зустрічі та налагоджені дипломатичні канали замість поодиноких візитів заокеанських "гінців". Також російська влада порушує питання якнайшвидшого призначення нового американського посла, оскільки ця посада залишається порожньою майже рік.
На думку Сенгера, така позиція Москви почасти відображає труднощі, з якими стикається Дональд Трамп. По суті нинішній етап його президентства — це своєрідний глухий кут, в який Трамп загнав себе сам. Він зазнає невдач одразу на кількох ключових зовнішньополітичних напрямках — українському, іранському та близькосхідному. Тема війни в Україні, яку Трамп раніше обіцяв завершити в рекордно короткі строки, нині значно рідше з'являється в його публічних заявах. Водночас держсекретар Марко Рубіо нещодавно висловив роздратування через затягнуті та малоефективні переговорні процеси.
Тим часом позиції України, як зазначається в матеріалі, виглядають більш упевнено, ніж іще кілька місяців тому. Українські далекобійні безпілотники та ракети здатні вражати об'єкти далеко за лінією фронту, завдаючи ударів по промисловій, енергетичній та науковій інфраструктурі РФ. Причому навколо російської столиці дедалі більше звужується кільце, в якому жителі Москви могли би почуватися в безпеці.
Тим часом, минулого тижня керівниця британської розвідки Енн Кіст-Батлер озвучила колосальні втрати російської армії. Вона каже, що загальні втрати росіян у війні наближаються до пів мільйона військовослужбовців.
Колишній дипломат США Томас Грем переконаний, що конфлікт уже наблизився до моменту можливого завершення. Він звертає увагу на зміни настроїв у Росії, наголошуючи, що українським силам вдалося стабілізувати фронт, тоді як економічний тиск на РФ посилюється, а всередині країни накопичується невдоволення. На його думку, у Кремлі дедалі частіше обговорюють не стільки подальший перебіг війни, скільки можливі способи якнайшвидшого виходу з неї. Однак тут є одне але: у Москві не знають, як представити росіянам закінчення війни як їхню перемогу. Водночас Грем вважає, що для реального просування до миру бракує повноцінного переговорного механізму, а не окремих контактів із російським керівництвом.
Схожу оцінку ситуації дав і президент аналітичного центру Center for a New American Security Річард Фонтейн. Він підкреслив, що міжнародна політика рідко передбачає швидкі та прості рішення. За його словами, багато американських президентів помилково розраховували на миттєві результати у складних кризах, однак вирішальну роль зазвичай відіграють послідовна робота, системний підхід і здатність доводити розпочаті процеси до завершення, а не гучні обіцянки швидких проривів.
Нагадаємо, на окупованій території почалася паніка російських військових. Дехто з них вже намагається знайти спосіб змінити місце служби на російську глибинку.
