Зеленський закликав владу готуватися до затяжної війни на виснаження, - The Economist

Україну готують до довготривалої війни. Вона буде продовжуватись, доки одна зі сторін не виснажиться і не прийме умови, які пропонує противник. У Києві упевнені, але не всі, що зрештою капітулює Росія. Війна на виснаження триватиме ще принаймні 2-3 роки. Українська влада має бути готовою до такого сценарію, а також переконати народ, що він неминучий. Таке завдання нібито поставив перед владою Володимир Зеленський.

Про це пише The Economist, посилаючись на власні джерела в українському уряді, передає ZN.

За інформацією The Economist, Володимир Зеленський нібито доручив державним структурам готуватися до затяжної війни, яка може тривати ще два або навіть три роки. 

"Немає переконливої ​​причини, чому Україна не може продовжувати воювати так довго. Вона виживе, хоча й заплямована мілітаризмом та корупцією воєнного часу", - зазначає видання.

Автори матеріалу припускають, що держава здатна вистояти, хоча війна дедалі сильніше впливає на внутрішню ситуацію, зокрема через мілітаризацію суспільства та корупцію, яка під час війни переживає свій зоряний час. 

У статті підкреслюється, що одним із головних викликів для України стає внутрішньополітична напруга. Якщо на початку повномасштабного вторгнення суспільство та влада демонстрували майже повну єдність, то згодом на тлі виснаження війною та корупційних скандалів почали загострюватися суперечності. Найбільше підірвав довіру суспільства до влади так званий "Міндічгейт", в якому фігурують люди з близького оточення президента.

Посилаючись на анонімних співрозмовників, The Economist також критикує кадрову політику Банкової. У матеріалі стверджується, що замість залучення сильних управлінців система дедалі більше опирається на вузьке коло лояльних до президента осіб.

"Зеленський не терпить сильних людей. Він створив навколо себе культ відданості", — поділився один із високопоставлених офіцерів розвідки.

Окремо у статті йдеться про контроль над медійним простором. Автори зазначають, що Офіс президента нібито має значний вплив на інформаційне поле, зокрема через анонімні акаунти у соцмережах, які використовуються для атак на політичних опонентів.

Власне, це цілком співзвучне тому, про що недавно говорила у своєму розлогому інтерв’ю колишня прессекретарка президента Юлія Мендель. Вона заявила, що Зеленський добре розуміє вплив медіа і давно поставив завдання залучити до роботи велетенський загін пропагандистів, який ретранслюватиме ідеї Банкової доти, доки народ їх не почне сприймати як свої власні. 

Також журналісти звертають увагу на проблеми в роботі антикорупційної системи. У матеріалі стверджується, що окремі розслідування та судові процеси фактично блокували діяльність антикорупційних органів. Крім того, видання пише, що причиною звільнення колишнього голови СБУ Василя Малюка стала його відмова брати участь у переслідуванні антикорупційних активістів.

Ситуація на фронті нині складається на користь України

Водночас ситуацію на фронті співрозмовники журналу оцінюють значно оптимістичніше. За їхніми словами, українським силам вдалося за допомогою безпілотників суттєво скоригувати наступальні плани Кремля. Уже протягом кількох місяців, зазначають джерела, втрати російської армії перевищують темпи поповнення особового складу.

Частина співрозмовників видання припускає, що вже цього літа можуть активізуватися мирні переговори. Але це — думка оптимістично налаштованої меншості. А більшість оцінок зводиться до того, що війна триватиме доти, доки одна зі сторін не втратить здатності продовжувати бойові дії.

У матеріалі також звертають увагу на проблеми всередині Росії: економічну стагнацію, посилення критики влади, наслідки санкцій та українських ударів по стратегічних об’єктах. Автори зазначають, що російський бюджет вдалося втримати на плаву завдяки війні в Ірані та блокаді Ормузької протоки. Однак невідомо, наскільки довго така тенденція збережеться.

Один із українських дипломатів у коментарі виданню зауважив, що Україна та Росія дедалі більше виснажують одна одну, хоча ризики для кожної сторони залишаються різними. За його словами, наразі ніхто не може точно спрогнозувати, кого першого криза остаточно "виб’є із сідла".

"Хто зазнає краху першим, чи що, якщо ніхто з нас не зазнає краху? Цього вам зараз ніхто не може сказати", — каже дипломат. 

Тим часом постійний представник Росії при ООН Васілій Небензя раніше заявив, що Москва не погодиться на мирне врегулювання без усунення так званих "першопричин" війни. Серед ключових вимог Кремля й надалі залишається відмова України від вступу до НАТО та збереження нейтрального статусу держави.

Нагадаємо, днями на зустрічі з депутатами своєї фракції Володимир Зеленський заявив, що гаряча фаза війни в Україні може закінчитись ще до листопада 2026 року.