У Кремлі неочікувано "дали задню" щодо погроз ударів по Києву: в ISW пояснили різку зміну риторики

У російському політичному середовищі відбувся помітний злам: ті самі чиновники, які нещодавно змагалися у гучних заявах про удари по Києву, тепер намагаються дистанціюватися від власних погроз. На це звернули увагу аналітики Інституту вивчення війни у свіжому звіті.

Голова оборонного комітету Держдуми Андрій Картаполов заявив, що Москва нібито й не мала наміру атакувати Верховну Раду чи Офіс президента. Він наполягає, що ці будівлі не є ключовими для ухвалення рішень, а справжні цілі, за його словами, розташовані у добре укріплених районах поза центральною частиною Києва.

Інший депутат, Анатолій Вассерман, озвучив прогноз про можливе "знищення" України до листопада 2026 року. Водночас він підкреслив, що Росія нібито не поспішає реалізовувати такі наміри.

Чому Кремль плутається у власних меседжах

За оцінкою ISW, різкі коливання риторики пов’язані з намаганням приховати низку невигідних для Кремля обставин: дозвіл Києва на проведення параду у Москві на 9 травня, провальні дії російських військ на фронті та зростання економічного й суспільного тиску після більш ніж чотирьох років війни.

У звіті зазначають, що суперечливі заяви російських посадовців можуть формувати в російському інформаційному просторі очікування, що погрози щодо Києва не будуть реалізовані так, як цього чекає частина аудиторії.

Нагадаємо, у Мінську заявили про нібито різке зростання кількості українських безпілотників поблизу кордону, стверджуючи, що за тиждень зафіксували понад сотню спроб перетину повітряного простору. Такі слова державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича пролунали на тлі українських попереджень про можливий тиск Росії на Мінськ із метою глибшого залучення Білорусі до війни.

Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що подібні заяви можуть бути частиною інформаційної підготовки до нових російських ударів із білоруської території. На їхню думку, Москва може використати ці звинувачення як привід для запуску дронів по українській логістиці, зокрема на заході країни, попри відсутність ознак формування ударного угруповання білоруських військ.