Інтегрувались: ціни на продукти в Україні вже наздогнали європейські, а зарплати плентаються десь позаду

Українці витрачають дедалі більше грошей на харчування. Ціни на продукти ростуть із кожним днем. Здається, вже ніякі закони ринку над ними не владні. Вартість найпростіших продуктів продуктів вже зрівнялася з європейською, а подекуди її й випередила. 

Скільки нині коштують основні продукти щоденного вжитку в Україні, Польщі та Німеччині, йдеться в публікації finance.ua.

Порівняння вартості продуктового кошика із середньою зарплатою в країні нині промовисто говорить не на користь України. Ціни на продукти в нас ростуть із шаленою швидкістю. Щоправда і зарплата, якщо вірити статистиці, також збільшується, але темпи росту зовсім не зіставні. Таким чином, ціни на продукти із соціального кошика у нас вже подекуди перевищують польські та німецькі. А це, у свою чергу, призводить до того, що їжа, привезена з-за кордону, у нас коштує дешевше, ніж виготовлена власним виробником.

Українець витрачає на їжу майже вчетверо більшу частину зарплати, ніж німець

Порівняння цін було би неповним без порівняння зарплат. А точніше — яку частину зарплати витрачають українці, поляки та німці на харчування. Аналітики сформували місячний набір продуктів, що відповідає нормам споживання здорової дорослої людини. Відповідно цей місячний кошик порівнювали із середніми зарплатами в Україні та інших двох країнах, що належать до ЄС.

"Розрахунок базується на середній зарплаті в Україні (30 356 гривень) та середніх доходах у ЄС станом на весну 2026 року", - йдеться у матеріалі.

Після нескладних підрахунків вийшла така картина.

Отже, середній українець витрачає на їжу вдвічі більшу частку своєї зарплати, ніж середній поляк і вчетверо більшу, ніж середній німець. І це зовсім не тому, що, як стверджував колись ексміністр Рева, українці надто багато їдять. А тому, що вони надто мало отримують за свою працю.

Чому ціни на продукти в Україні зростають немов навіжені

Експерти виділяють кілька причин такого явища. Є серед них як об’єктивні, так і суб’єктивні.

Вартість електроенергії. Через перебої зі світлом, які супроводжували нас упродовж зими, промисловість, у тому числі й переробна, змушена була використовувати генераторний струм. Крім того, генератори також використовувались для зберігання холоду у холодильниках м’ясокомбінатів та молокопереробних підприємств. Усе це підвищувало енергозатрати у кілька разів.

Витрати на засоби захисту рослин. Вартість міндобрив та засобів захисту рослин становить до 40% собівартості зерна. А сьогодні усі ці хімпрепарати переважно імпортуються в Україну. Через це, як тільки підскакують курси валют, так і дорожчають добрива.

Дефіцит кадрів. Щоб знайти працівників на виробництво, підприємцям доводиться підвищувати зарплати. Звичайно, що ці додаткові затрати також лягають на собівартість продукту.

Високі затрати на логістику. Тут зробили свою справу високі ціни на пальне та складні логістичні маршрути, пов’язані з війною. Через це нерідко виходить, що наприклад, доставка товару з Польщі обходиться дешевше, ніж його перевезення між областями всередині України.

Жадібні ритейлери. Торгівельні мережі можуть плюсувати ще 20% до тієї вартості товару, яку виставляє виробник. В Європі апетити ритейлера контролює держава. У нас теж намагалися якось контролювати ціни на продукти, але нічого з того не вийшло.

Отже, ми вже таки "однією ногою" в Європі. Принаймні з нашими цінами на їжу ми вже туди інтегрувались. Правда, зарплати за ними ніяк не встигають. Але то ми напевно просто забагато хочемо.

Нагадаємо, в Україні вже навіть хліб стає розкішшю. Експерти прогнозують черговий виток подорожчання цього продукту.