Новий Цивільний кодекс, який Верховна Рада підтримала у першому читанні, вже встиг наробити шуму в соцмережах. Найбільше обговорюють теми, які зачіпають особисте життя: розлучення, можливість шлюбу у ранньому віці, зміну прізвища після розриву та навіть юридичний статус заручин.
Втім, як пояснює адвокат Роман Ухов у коментарі ТСН.ua, частина цих страхів перебільшена або взагалі не відповідає реальності. А справжні ризики криються зовсім в іншому.
Чи стане складніше розлучитися
Саме тема розлучень викликала найбільше хвилювання. У мережі поширюється думка, що після змін розірвати шлюб буде значно важче.
За словами адвоката, цей процес і зараз рідко буває швидким, особливо коли є діти. Суд може дати час на примирення, і розгляд справи іноді затягується на місяці або навіть роки.
Він наводить приклад зі своєї практики: пів року справа розглядалася в суді першої інстанції і ще півтора - в апеляції. У підсумку розлучення тривало майже два роки.
"Суди дають істотний час для примирення. І зараз ці питання є", - пояснює Роман Ухов.
Після ухвалення нового кодексу процес може стати ще повільнішим, але не через нові обмеження, а через адаптацію судів до нових норм.
"Суди без нової практики будуть працювати повільніше", - зазначає адвокат.
Чи дозволять шлюби з 14 років
Ще одна гучна тема - нібито дозвіл на укладення шлюбу з 14 років.
Адвокат наголошує: такої норми в законопроєкті немає. Водночас і зараз у виняткових випадках суд може дозволити ранній шлюб, але це поодинокі ситуації.
"Ніхто не буде дозволяти 14-річним дівчаткам просто так виходити заміж", - підкреслює він.
Чи можуть змусити повернути прізвище
У соцмережах також пишуть, що після розлучення нібито можна буде змусити колишнього партнера змінити прізвище. За словами Романа Ухова, це міф. У чинному законодавстві таких норм немає, і підстав вважати, що вони з’являться, також немає. Ба більше, навіть теоретично людина може знову змінити прізвище на власний розсуд.
"Змусити людину це зробити - це нісенітниця", - пояснює адвокат.
Що з "узаконенням" заручин
Ще одна тема - це юридичний статус заручин. Дехто сприйняв це як нововведення.
Насправді такі норми вже існують у Сімейному кодексі. Йдеться про можливість домовленостей перед шлюбом і навіть компенсацій у разі його зриву. У новому кодексі їх просто систематизують.
"Ці норми і так існують", - каже Роман Ухов.
Де насправді ризики
Попри гучні обговорення, адвокат наголошує: головні проблеми законопроєкту зовсім не в темах, які активно обговорюють у соцмережах.
Найбільші ризики пов’язані з більш складними речами - судовими процедурами, правом власності та роботою державних реєстрів. Саме вони можуть мати значно більший вплив на життя людей.
Зокрема, є ризик, що нові правила застосовуватимуться до вже відкритих справ.
"Людина починала судитися за одними правилами, а закінчити справу може вже за іншими", - пояснює адвокат.
Також проблемою можуть стати помилки в реєстрах, які фактично впливатимуть на право власності.
Чому документ критикують
До законопроєкту вже є суттєві зауваження. Зокрема, Головне юридичне управління Верховної Ради підготувало десятки сторінок критики. За словами адвоката, проблема не стільки в новизні ідей, скільки в їхній реалізації.
"Головний ризик - не новизна, а невизначеність", - зазначає він.
Якщо документ ухвалять поспіхом, це може призвести до хвилі судових спорів, труднощів із реєстрацією майна та відмов нотаріусів.
Після першого читання законопроєкт відправили на доопрацювання. І цей процес, за словами Романа Ухова, може тривати роками.
"Він може два-чотири роки бути в комітеті", - каже адвокат.
На його думку, спочатку варто зосередитися на змінах у кримінальному праві та судовій системі, а тоді вже повертатися до Цивільного кодексу.
"Я вважаю, що це питання необхідно вирішувати після завершення війни", - каже Роман Ухов.
Поки ж дискусії тривають, експерти радять не зациклюватися на гучних темах із соцмереж, а звернути увагу на ті зміни, які дійсно можуть вплинути на систему цивільних прав в Україні.
Нагадаємо, Міноборони готує зміну підходів до мобілізації: що саме планують змінити.
