В Україні тривають перевірки підприємств, які мають право на бронювання працівників. Далеко не всі компанії проходять аудит. А відтак українці непоодиноко втрачають бронь від мобілізації. Стало відомо, за якими саме критеріями держава оцінює бізнес.
Про це повідомляє видання "Телеграф" із посиланням на секретаря комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
За словами парламентаря, передусім держава оцінює внесок компанії в обороноздатність України. Трапляються випадки, коли кількість продукції, виробленої критичним підприємством, абсолютно непропорційна чисельності заброньованих працівників. Саме на такі компанії очікують перевірки.
“Якщо ти виробляєш і продаєш 50 FPV-дронів, а в тебе заброньовано 500 людей — то це фейкова компанія, з якою треба розбиратися. Якщо в тебе декілька тисяч і ти постачаєш сотні тисяч дронів… Я знаю, що деякі компанії зараз навпаки ростуть і добирають людей”, — пояснив нардеп.
Також важливим для бізнесу є й виконання укладених з ним контрактів. Тобто йдеться про постачання оборонної продукції для ЗСУ або надання тих чи інших послуг військовим.
Врешті підприємства, які призупинили виробництво, втрачають право на бронювання. Отож їхні працівники автоматично розброньовуються.
Водночас парламентар зауважує, що питання скасування броні потребує раціонального підходу. Адже держава не зацікавлена у відправці на фронт висококваліфікованих інженерів або техніків. Такі фахівці мають і далі працювати у сфері розробок. Отож держава зобов’язана правильно розподіляти кадрові ресурси в країні. Тобто у разі зупинки критичного підприємства далеко не всі його працівники мають обов’язково бути мобілізовані. Фахівців необхідно залучати до роботи інших оборонних компаній.
“Якщо вони вважають, що в армії будуть краще на дронах літати — так. Але це не має бути задача "розбронювали і всіх в погони", тому що підприємство не працює. Треба розуміти, де кадри більше можуть зробити: чи в армії, чи в оборонно-промисловому комплексі”, — наголошує Роман Костенко.
